Об'єкт дослідження - гострий розповсюджений перитоніт, який виник на тлі раку товстої кишки; мета - покращити результати лікування хворих на гострий розповсюджений перитоніт, джерелом якого є ускладнений рак товстої кишки, шляхом розробки та впровадження лікувальної тактики на основі виявлених клінічно-лабораторних особливостей його перебігу; методи - експериментальні, клінічні, біохімічні, патоморфологічні, мікробіологічні, інструментальні, статистичні; новизна та результати - уперше показано, що гострий розповсюджений перитоніт, який виник на тлі злоякісного новоутворення товстої кишки, здебільшого є розлитим, серозно-фібринозним, частіше діагностується у термінальній фазі, ІІІ ступеня важкості, переважно у пацієнтів літнього віку, які у передопераційному періоді мають недостатність двох і більше систем організму, з характерною внутрішньочеревною гіпертензією та хронічною супровідною патологією; розроблено нову модель раку товстої кишки шляхом імплантації шматка пухлини Герена у порожнину товстої кишки, яка дозволяє отримати очікуваний результат раку в 71,6 % випадків дослідних тварин; експериментально доведено, що гострий розповсюджений перитоніт, який виник на тлі раку товстої кишки, порівняно із перитонітом непухлинного ґенезу, на 48-му годину спостереження характеризується появою дрібновогнищевих осередків центролобулярного колікваційного некрозу печінкової тканини, збільшенням відсотку колабованих клубочків ниркової тканини, вірогідним переважанням показників фібринолітичної та протеолітичної активності очеревини, трансаміназ, сечовини, креатиніну сироватки крові, збільшенням кількості висіяних штамів K. pneumoniae, мікроорганізмів роду Proteus, дріжджоподібних грибів роду Candida, появою росту S. aureus, а також зростанням популяційного рівня E. coli, K. pneumoniae, мікроорганізмів роду Proteus та Streptococcus, дріжджоподібних грибів роду Candida; встановлено, що гострий розповсюджений перитоніт, який виник на тлі раку товстої кишки, характеризується вірогідним переважанням фібринолітичної та протеолітичної активності очеревини, а також концентрації середньомолекулярних пептидів плазми крові, порівняно з перитонітом непухлинної етіології; виявлено патоморфологічні особливості гострого розповсюдженого перитоніту онкологічного ґенезу, який характеризується виразним набряком печінкової та ниркової тканини, колапсом клубочків та стазом судин мікроциркуляторного русла ниркової тканини, а також накопиченням набрякової рідини з великою кількістю еритроцитів у респіраторних відділах легеневої тканини, відсутністю класичних гіалінових мембран; виявлено, що у хворих на гострий розповсюджений перитоніт онкологічного ґенезу, який характеризується ІІІ ступенем тяжкості, згідно із Мангеймським індексом перитоніту, супроводжується органною дисфункцією більше трьох систем органів та внутрішньочеревною гіпертензією ІІІ-IV ступеня, відмічається найвища концентрація середньомолекулярних пептидів плазми крові; розроблено алгоритм лікувальної тактики за гострого розповсюдженого перитоніту онкологічного ґенезу, який включає використання бальної шкали вибору раціонального методу закриття черевної порожнини, визначення оптимального терміну виконання програмованої лапараперції, застосування якого дозволило достовірно знизити кількість "локальних" післяопераційних ускладнень на 25,7 %, "системних" - на 23,3 %, післяопераційну летальність - на 20,8 % та скоротити середній ліжко-день в 1,22 раза; впроваджено - в клінічну практику МКУ "Лікарня швидкої медичної допомоги" м. Чернівці, ОКУ "Чернівецька обласна клінічна лікарня", ОКУ "Хмельницька обласна лікарня", Хмельницького обласного онкологічного диспансеру, а також Летичівської, Деражнянської, Ярмолинецької, Старокостянтинівської, Красилівської центральних районних лікарень Хмельницької області, у навчальний процес на кафедрах онкології та радіології, хірургії, хірургії та урології, загальної хірургії ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет", кафедрі загальної хірургії ВДНЗ України "Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського"; галузь використання - лікувально-діагностичний процес хірургічних та онкохірургічних відділень, педагогічний процес на кафедрах хірургічного спрямування медичних навчальних закладах.
