Ярий В. В. Співзалежність у жінок при алкогольній залежності у чоловіків (клініко-психопатологічні особливості, аддиктивні ризики, комплексна реабілітація)

Робота базується на результатах комплексного дослідження 160 чоловіків, хворих на алкогольну залежність (АЗ), та їх дружин, а також 50 подружжів, чоловіки в яких не мали алкогольних проблем. У дружин чоловіків, хворих на АЗ, встановлено наявність дезадаптивних станів різної вираженості і клінічного наповнення, на відміну від дружин "наркологічно здорових" чоловіків. Виділено три клінічних варіанти дезадаптації: психоемоційна (25,6%), поведінкова (30,6%), комбінована (43,8%). Для психоемоційної дезадаптації характерними є наявність депресивних та/або тривожних симптомокомплексів з високим стресовим навантаженням та низькою здатністю до стрес-опору, з амплітудою виразності від мозаїчних проявів, до виразних психопатологічних станів. Для поведінкової дезадаптації притаманними є прагнення до аддиктивної реалізації на рівні небезпечного вживання, або залежного стану за широким колом аддиктивних об'єктів нехімічного походження, насамперед, від їжі, чаю/кави, шопінгу та роботи, а також тютюнопалінням. Комбінована дезадаптація представлена поєднанням обох вищеперелічених феноменів, з різним ступенем виразності. Виділено три типи співзалежності, притаманні дружинам хворих на АЗ чоловіків: конгруентно-асиметричний тип (17,5% дружин чоловіків з соціально-середовищним типом АЗ і 11,3% жінок чоловіків з індивідуально-генетичним типом АЗ), взаємозалежний тип (22,5 і 5,0% жінок, відповідно) і компенсаційний тип (60,0% і 83,38% жінок, відповідно) (p?0,01). В кожному типі співзалежності найбільшу представленість має комбінована дезадаптація (43,8%). Обґрунтовано диференційовані підходи й розроблено й оцінено ефективність заходів комплексної реабілітації для дружин чоловіків з АЗ. Участь в розроблених заходах лікувально-реабілітаційної допомоги дозволила жінкам позбутися психопатологічних феноменів тривожно-депресивного реагування (p?0,01), досягти нормалізації або значного поліпшення психоемоційного стану (p?0,01), знизити напруженість аддиктивного статусу (p?0,01). Також спостерігалася позитивна перереструктуризація особистісного і родинного простору жінок, що дозволило вирішити їх внутрішньоособистісні конфлікти та значно покращило якість їх життя.