Борисенко В. В. Клініко-психопатологічні особливості запійних форм алкогольної залежності з урахуванням геліогеофізичних факторів та біологічних ритмів

Робота присвячена комплексному вивченню клініко-психопатологічних, патопсихологічних, біоритмологічних особливостей пацієнтів із запійними формами алкогольної залежності (АЗ) з урахуванням впливу геліогеофізичних факторів та оптимізації і впровадженню системи лікувально-реабілітаційних заходів (ЛРЗ). Було обстежено 293 хворих віком від 19 до 63 років, з них чоловіків - 217 (74,1%), жінок - 76 (25,9%). Першу групу склали 226 (77,1%) осіб з постійним типом зловживання алкоголем, другу групу - 67 (22,9%) пацієнтів з епізодичним типом зловживання. Проведено епідеміологічне дослідження статистичних даних Полтавського обласного наркологічного диспансеру та Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О. Ф. Мальцева за 23-й одинадцятирічний сонячний цикл (1997-2007 рр.). У результаті дослідження встановлено вплив на динаміку захворюваності у пацієнтів з запійними формами АЗ геліогеофізичних факторів, що проявлялося збільшенням частоти госпіталізацій і смертності в роки максимальної сонячної активності та її значних змін (2001 і 2004 років). Рівень захворюваності у даного контингенту хворих тісно пов'язаний з циркануальною ритмікою, що зумовило виражені максимуми госпіталізацій в березні-квітні та листопаді-грудні. Дослідження біоритмологічних особливостей виявило прояви зовнішнього та внутрішнього десинхронозу циркадної ритміки, які значно переважали у представників вечірнього типу працездатності, ніж у осіб ранкового типу. Проведено інтегративну оцінку типів зловживання алкоголем у пацієнтів із АЗ з урахуванням клініко-соціальних та патопсихологічних показників, що дозволило визначити типи реагування особистості та враховувати їх при проведенні терапії у даного контингенту хворих. Оптимізовано та впроваджено систему ЛРЗ у хворих з запійними формами АЗ, яка поєднує використання методу лазеротерапії на засадах хрономедицини в комплексі з фармакотерапією на першому етапі купірування запійних станів та реалізацію лікувально-реабілітаційних заходів з використанням психотерапевтичної корекції, побудованої за інтегративним принципом в залежності від типу реагування особистості, на другому етапі. Доведено ефективність запропонованої комплексної терапії, що дозволяє створити передумови для оптимізації лікування даного контингенту хворих та підвищити рівень психологічного, соціального та професійного функціонування.