Легенький І. Ю. Музичний нонконформізм як феномен української художньої культури другої половини ХХ – початку ХХІ століть: філософсько-антропологічний аналіз

Дисертаційне дослідження присвячене аналізу сучасних проблем трансформації музичної культури в просторі самоствердження митця, виникнення протестних рухів, нонконформістської ідеології як етичного, естетичного та мистецького феномену. Антропологічна та культурно-історична складова нонконформізму в музиці України ХХ століття презентовані як персональний вчинок митця в умовах посттоталітарної та постмодерністської культури. Філософський дискурс у музиці проаналізовано як своєрідну сферу антропологічної та культурно-історичної рефлексії митця, як засаду формування музичного мислення композитора. Музичне мислення визначене як детермінанта композиторської творчості. Нонконформізм як фактор стильової динаміки дістав інтерпретації в контексті формування міфопоетики музичного мистецтва ХХ століття. Художній нонконформізм 1960-80-рр. в українській музиці реконструйовано як соціокультурний феномен формування протестних рухів у посттоталітарному суспільстві. Прослідкована трансформація нонконформізму в постнонконформізм як механізм художньої комунікації в музичній культурі України кінця ХХ – початку ХХІ століття.