Світіна Г. М. Порівняльна характеристика мезенхімальних стромальних клітин плаценти щура і людини та вплив їх трансплантації на канцерогенез товстої кишки.

У ході роботи встановлено, що мезенхімальні стромальні клітини плаценти (МСКП) щура та людини фетального походження характеризуються подібним імунофенотипом, експресують віментин, CDX2 та EOMES, здатні до диференціювання в остеогенному та адипогенному напрямках. Однак, у МСКП щура порівняно з такими людини, відсутня експресія пан-цитокератину та низький рівень експресії CD44. Особливістю МСКП людини була наявність експресії трофобласт-асоційованих генів CGB і ERVW-1 на відміну від МСКП щура, де не були виявлені гени, пританамні диференційованим клітинам трофобласта - Prl3b1 і Tpbpa. Показано, що алогенні та ксеногенні МСКП здатні приживлюватися в тканинах товстої кишки, легень, печінки та селезінки щура протягом одного тижня після внутрішньовенної трансплантації інтактним щурам, а також в тканині пухлин товстої кишки при трансплантації щурам з диметилгідразин (ДМГ)-індукованим канцерогенезом товстої кишки. Вперше виявлено, що ксеногенна та алогенна трансплантація МСКП щурам з індукованим канцерогенезом товстої кишки на середніх стадіях розвитку пухлин не впливає на кількість новоутворень та показники загальної площі поперечного перерізу пухлин. Натомість, фагоцитарна та метаболічна активність перитонеальних макрофагів та показники клітинного циклу лімфоцитів селезінки не змінюються на 5 тиждень після внутрішньовенної алогенної трансплантації МСКП. При відсутності макроскопічних змін у кількості та розмірі пухлин, алогенна трансплантація МСКП призводить до скорочення тривалості виживання щурів з ДМГ-індукованим канцерогенезом товстої кишки на 17 днів.