Ступак Д. В. Технології розщеплення кременю фінальнопалеолітичних і мезолітичних культур Українського Полісся.

Серед фінальнопалеолітичних технологій, які базувались на використанні відбійнику, найефективнішою є свідерська. Поява у свідері відтиску підвищило ефективність отримання стандартизованих платівок. Саме на поліських пам'ятках простежено початок переходу свідерців на прогресивнішу технологію, яка в подальшому стала основною для постсвідерської людності. Найменш ефективною у постачанні платівчастих сколів була красносільська технологія. Населення смячкинських стоянок намагалося підвищити ефективність кремнеобробки через удосконалення процесу отримання платівок. Отже, смячкинська індустрія демонструє ті самі тенденції розвитку, що і свідерська. Технології мезолітичних, пісочнорівської та кудлаївської культур репрезентують напрям деградації палеолітичних технологій. Яніславицька культура належить до найрозвинутіших індустрій кінця мезоліту - початку неоліту.