Дяков В. С. Гносеологічна і правова природа виправдувального вироку.

У дисертації на основі теоретичних здобутків у сфері кримінального процесу, судочинства та судоустрою, кримінального та інших галузей права, існуючих міжнародно-правових норм, практики Європейського суду з прав людини, законодавства України та зарубіжних країн, вивчення практики їх реалізації здійснено комплексний аналіз проблем ухвалення виправдувального вироку. Обґрунтовано низку нових теоретичних положень і висновків, що розкривають гносеологічне підґрунтя та правову природу ухвалення виправдувального вироку, його зміст, форму та підстави. Сформульовано теоретичні положення та практичні рекомендації, спрямовані на розвиток теорії кримінального процесуального права, удосконалення норм національного законодавства та підвищення ефективності роботи українських судів. У першому розділі досліджено актуальний стан наукових розробок, присвячених питанням пізнавального підґрунтя ухвалення виправдувального вироку; вивчено передумови виникнення помилок і процесуальних правопорушень у кримінальному провадженні; сформульовано власну наукову позицію щодо змісту цих понять; піддано аналізові зміст основних чинників, що впливають на внутрішнє переконання судді; наводяться аргументи щодо доконечної потреби усунення факторів, котрі прямо чи опосередковано впливають на формування ідеологем та практик обвинувального ухилу в науці, законодавстві та практиці; сформовано авторську позицію щодо фундаментальних теоретичних визначень "імовірність" і "вірогідність" та можливостей їхнього застосування в теорії кримінального процесу; науково обґрунтовано пропозиції стосовно шляхів подолання карального ухилу та правового нігілізму в кримінальному процесі та підвищення ефективності доказування у кримінальному провадженні. У другому розділі запропоновано власний підхід до визначення правових передумов ухвалення виправдувального вироку крізь призму трьох ключових елементів: виправдання як складова мети кримінального провадження; змагальність у дослідженні доказів як передумова виправдання; правова і фактична незалежність суду як головна умова виправдання. У третьому розділі досліджено підстави ухвалення виправдувальних вироків, розкрито особливості складання та оформлення судових рішень, проаналізовано вплив правових позицій Європейського суду з прав людини на прийняття рішення про спростування обвинувачення, окреслено проблеми та шляхи їх розв'язання.