Бондаренко С. О. Суб'єктивні права платників податків: зміст і класифікація.

Проаналізовано наукові погляди, вітчизняне законодавство та практику його реалізації щодо правового регулювання суб’єктивних прав платників податків. Доведено, що суб’єктивним правом платника податків є гарантована державою міра можливої поведінки платника податків, яка базується на нормі об’єктивного права, з метою задоволення законного приватного інтересу, що виражається у таких правомочностях: (а) вчиняти конкретні дії платником податків, (б) вимагати належної поведінки від посадових осіб контролюючих органів, (в) вдаватися до передбачених законом форм захисту свого порушеного права Установлено, що суб’єктивне право платника податків – це єдність його соціальних і юридичних ознак, що включає як об’єктивні аспекти (характер суспільних відносин, які складаються в процесі діяльності платника податків), так і суб’єктивні аспекти, пов’язані з волевиявленням платника податків і державно-правовим визнанням певних його можливостей як юридичних. Визнання соціальності суб’єктивного права є сприйняттям його не лише як юридичного явища, а як соціально-юридичного, оскільки суб’єктивні права – це юридичні права, що містять у собі соціальні можливості, закладені у системі суспільних відносин і закріплені в чинному законодавстві. Суб’єктивні права поза юридичною формою існувати не можуть, тому пізнання їх соціальної природи обумовлює потребу в осмисленні механізму трансформації соціального в юридичне.