Пахалович М. Є. Удосконалення нормативних документів з безпечної експлуатації елементів трубопровідних систем атомних електростанцій у понадпроектний термін

Об'єктом дослідження є процес забезпечення експлуатаційної безпеки трубопроводів реакторного відділення АЕС; Метою роботи є удосконалення нормативних документів з експлуатаційної безпеки та продовження ресурсу трубопроводів реакторного відділення АЕС на основі розробки науково-обґрунтованої математичної моделі та алгоритму їх технічної діагностики. Новизна базується на таких наукових розробках: Вперше розроблено математичні моделі розрахунку крихкості металу трубопроводів шляхом врахування часу та геометрії розвитку тріщини при тривалій експлуатації в залежності від навантажень, що дозволило провести оцінку технічного стану та прогнозування термінів експлуатації трубопроводів і підвищення безпеки роботи трубопровідних систем: математичну модель визначення накопичення втомного пошкодження при жорсткому симетричному режимі навантаження ; математичну модель визначення накопичення втомного пошкодження при м'якому симетричному режимі навантаження ; математичну модель визначення накопичення втомного пошкодження при жорсткому асиметричному режимі навантаження ; математичну модель визначення накопичення втомного пошкодження при м'якому асиметричному режимі навантаження ; Вперше отримані залежності концентрації напружень в металі трубопроводу від часу експлуатації та геометрії тріщини шляхом розв'язання нелінійного диференційного рівняння розвитку тріщини в металі, що дозволяє прогнозувати залишковий ресурс трубопроводу. Отримали подальший розвиток метод та модель прогнозування технічного стану трубопровідних систем, за рахунок розробки автоматизованої системи розрахунку напружено-деформованого стану, що дало змогу визначати технічні параметри трубопроводів в поза проектні терміни експлуатації. Методи дослідження: Теоретичні базуються на сучасних положеннях теорії стандартизації, фундаментальних положеннях в області динаміки та міцності, системного аналізу. При розрахунках швидкоплинних процесів використовувався метод кінцево-різницевих елементів. Емпіричні дослідження базуються на використанні сучасної техніки, обробки результатів вимірювань та реалізувалися за допомогою апробованих інженерних методик.