Об'єкт - ґрунтові процеси в опідзолених ґрунтах під впливом окультурювання фітомеліоративними заходами. Мета - встановити вплив фітомеліоративних заходів окультурювання опідзолених ґрунтів на показники їх родючості, врожай та якість зерна сільськогосподарських культур у післядії. Методи - польовий, лабораторний, лабораторно-аналітичний, розрахунково-порівняльний та математичної статистики. Теоретичні результати - теоретично узагальнено та науково обґрунтовано позитивний вплив окультурювання опідзолених ґрунтів фітомеліоративними заходами на їх кислотно-основний стан, що проявляється у зниженні кислотності, підвищенні активності кальцію, оптимізації вапняного потенціалу. Доведено, що вирощування культур-фітомеліорантів, за рахунок їх біопотенціалу, позитивно впливає на агрофізичні показники опідзолених ґрунтів, перш за все, на структурно-агрегатний склад, водотривкість структурних агрегатів, щільність та пористість. Виявлено вплив кореневих систем фітомеліорантів на процеси структуроутворення в нижніх горизонтах ґрунтів. Установлено тенденцію до підвищення вмісту гумусу у чорноземі опідзоленому важкосуглинковому за три роки проведення фітоокультурювання. Встановлено, що вирощування люцерни, еспарцету, люпину і сої сприяє підвищенню рівня забезпеченості ґрунту азотом з низького до середнього. Практичні результати - полягають в удосконаленні та науковому обґрунтуванні рекомендацій щодо вибору та застосування культур-фітомеліорантів, які базуються на виявленні їх диференційованого впливу на родючість та продуктивність опідзолених ґрунтів. Встановлено, що фітоокультурювання чорнозему опідзоленого забезпечило підвищення урожаю та якості продукції сільськогосподарських культур у післядії. Результати досліджень увійшли складовою частиною до монографії "Основи управління родючістю ґрунтів"; рекомендацій "Технологічні аспекти фітоокультурювання заплавних ґрунтів". Новизна - вперше надано комплексну оцінку прямої фітомеліоративної дії (без заорювання) люцерни, еспарцету, люпину, сої, гірчиці та суданської трави на фізико-хімічні, агрофізичні та агрохімічні показники опідзолених ґрунтів; встановлено закономірності змін показників родючості опідзолених ґрунтів при окультурюванні фітомеліоративними заходами; вперше визначено найбільш ефективні культури-фітомеліоранти для поліпшення фізико-хімічних (люцерна, еспарцет), агрофізичних (люцерна, еспарцет, гірчиця) та агрохімічних показників (люцерна, еспарцет, люпин, соя) чорнозему опідзоленого; встановлено позитивний вплив проведення протягом трьох років фітоокультурювання (багаторічні трави) на показники кислотно-основної буферності; встановлено, що оптимізація агрофізичних параметрів (структурно-агрегатного складу, щільності складення) чорнозему опідзоленого досягається при вирощувані багаторічних трав протягом двох років; встановлено високу ефективність післядії фітоокультурювання на урожай і якість сільськогосподарських культур (кукурудза, ячмінь, соя). Ступінь впровадження - основні результати досліджень впроваджено на землях ФОП "Панасенко О. В.", с. Костів Валківського району Харківської області у 2014-2016 рр. на площі 20 га. Матеріали дисертаційної роботи використано у навчальному процесі з підготовки магістрів ХНАУ імені В.В. Докучаєва за спеціальністю "Агрономія" при викладанні дисципліни "Охорона ґрунтів та відтворення їх родючості". Галузь - сільське господарство.
