Михайлов Д. Є. Взаємозв’язок людини і техніки у сучасних філософсько-антропологічних дослідженнях

Дисертація присвячена дослідженню ґенези і трансформації інтерпретацій взаємозв’язку людини і техніки у сучасних філософсько-антропологічних дослідженнях. Здійснено історико-філософську реконструкцію трьох головних етапів осмислення поняття техніки. Виділено парадигмальні трансформації поняття техніки. Продемонстровано, що філософські дослідження зв’язку техніки з сутністю людини пройшли складну концептуальну еволюцію – від відчуження (трансцендентальний етап) через розширення меж людської суб’єктивності (медіально-лінгвістичний етап) до майже цілковитого «злиття» людини і техніки (сучасний, емпіричний етап). Продемонстровано, у який спосіб переосмислення людської сутності впливало на концептуалізацію поняття техніки і навпаки, як під впливом нових способів осмислення техніки відбувалося формування актуальних антропологічних ідей. Також у дослідженні було унаочнено, як відхід від есенціальної моделі розуміння людини вплинув на становлення «медіальної антропології» техніки та «симетричної антропології». Доведено, що такий вплив було передовсім зумовлено переосмисленням зв’язку між людиною і технікою, а його головним наслідком став перехід від «статичної» до «динамічної» моделі суб’єктивності.