Непомящих В. Ю. Білгород Київський (Х - перша половина ХІІІ ст.)

Дисертація присвячена створенню комплексного історико-археологічного дослідження Білгорода Київського. До утворення Білгорода ця місцевість у VІІ-IX ст. була заселена представниками слов'янських племен. Втім місто не є результатом їх безперервного існування та розвитку. В останній чверті Х ст. Білгород виникає і функціонує як невелике місто-фортеця. Цей період закінчується після розширення території дитинця та посаду і створення нових потужних оборонних валів із сирцевою кладкою у їх внутрішній конструкції. З південного боку посаду розташовується ґрунтовий могильник. У Білгороді виникає єпископія, будуються церкви та храми. Відбувається динаміка розвитку території, її заселення, виникають ремесла та промисли, розвивається внутрішня та зовнішня торгівля. Роль міста на початку ХІІ ст. зростає. Білгород фігурує у постійних міжусобних війнах. У середини ХІІ ст. він перетворюється на удільний центр, у ньому призначаються князі, місто відіграє роль "ключа" від Києва. Цей період можна вважати піком розвитку літописного града, кількість його населення перебільшує 12 тисяч осіб. Він має свої околишні райони. Давньоруський період завершується із навалою Батия. Проте, життя в Білгороді відтворюється, але тільки на території дитинця та на західній частині "окольного граду".