Салій О. Р. Гуцульський текст української прози кінця XIX – початку XX століття.

Дисертацію присвячено дослідженню гуцульського топологічного тексту в українській художній прозі початку ХХ століття – у творчості І. Франка, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Марка Черемшини та Г. Хоткевича. Вперше виокремлено критерії, за якими можна визначити приналежність художнього твору до цієї надтекстової структури, а також сформовано наукове визначення поняття «гуцульський текст». Виявлено основні мотиви та художні коди, що забезпечують структурну й семантичну єдність цього поняття. Всі мотиви та основні коди гуцульського тексту проаналізовано у кількох проблемно-тематичних площинах: добро і зло, ерос і танатос, дискурс містичного. Висновано, що звертаючись у своїй творчості до топосу Гуцульщини та описуючи його genius loci, письменники формували образ цього краю та авторські інваріантні моделі художнього осмислення гуцульського простору.