Шкляр В. М. Гумусний стан сірого лісового ґрунту за хімічної меліорації та різних систем удобрення

Об'єкт дослідження - процес оптимізації вмісту гумусу та трансформації його якісного складу в сірому лісовому ґрунті за умов інтенсивного землеробства. Мета досліджень полягала у встановленні умов зростання запасів гумусу та посилення процесів гуміфікації у сірому лісовому ґрунті Лісостепу на основі застосування раціональних заходів покращання його властивостей, відтворенні потенційної та підвищенні ефективної родючості. Методи - польовий, лабораторний, розрахунково-порівняльний, порівняльно-аналітичний. Вперше в умовах Правобережного Лісостепу встановлено параметри змін умісту рухомих гумінових кислот (10,26-12,74 % від загального вмісту вуглецю) у сірому лісовому ґрунті, за яких отримано найвищу продуктивність ланки сівозміни на 8-10-й роки після проведення повторного вапнування і систематичного удобрення. Обґрунтовано та рекомендовано виробництву ефективні дози хімічних меліорантів на сірому лісовому легкосуглинковому ґрунті, які у поєднанні з органічними і мінеральними добривами забезпечують підвищення продуктивності культур ланки сівозміни на 1,83-2,53 т/га зернових одиниць. Основні результати досліджень пройшли виробничу перевірку та впроваджені в 2014-2016 рр. у Черкаській державній сільськогосподарській дослідній станції ННЦ "Інститут землеробства НААН" на загальній площі 80 га та ТОВ "Агро-Рось" на загальній площі 150 га. Галузь використання - сільськогосподарське виробництво.