Перетяка Н. О. Вдосконалення методу стендових випробувань редукторів пасажирських вагонів

Більшість вимушених у експлуатації технологічних простоїв пасажирських вагонів пов'язані з відмовою редукторно-карданного приводу генератора. Кінцевим етапом технічного обслуговування редуктора є стендові випробування (обкатка), в яких механічні вимірювання є визначальними для оцінювання якості виконаного ремонту. Оцінка реакції механічних складових вузлів редуктора на певний тип і вид навантаження при інших фіксованих параметрах, дозволяє виявити при обкатці приховані дефекти і недоліки проведеного ремонту тепловим методом неруйнівного контролю, який є енергозатратним. Проведений аналіз методів стендових випробувань та технічного діагностування редукторів показав, що існуючі методи не відповідають сучасним вимогам автоматизації процесів, до точності вимірювань та вимогам енергозбереження. Тому виникає необхідність розробки методики атестації, що враховує автоматизацію сучасних стендів, вимірювальних методів, які здібні підвищити точність вимірювань, автоматизувати вимірювальну процедуру та підвищити енергоефективність випробувань. Вдосконалено метод стендових випробувань редукторів пасажирських вагонів, який відрізняється від існуючих новим визначальним параметром неруйнівного контролю, заснованого на вимірюваннях швидкості нагріву корпусу редуктора у часі, що дає змогу вирішити актуальну задачу з підвищення рівня безпеки руху за рахунок якості функціонального діагностування редукторів. Вдосконалено метод розрахунку корисної потужності навантаження редуктора, що є метрологічною характеристикою випробувального стенду, який відрізняється врахуванням наявності електроприводу з приводом частотним векторним і його властивості автоматичної адаптації напруги до мінливості струмового навантаження, що дало змогу підвищити точність непрямих вимірювань. Вперше отримано емпіричні критерії параметру швидкості нагріву корпусу редуктора у часі, які використовуються для оцінки технічного стану редуктора при стендових випробуваннях, що дає змогу скоротити час для визначення якості проведеного ремонту. Вдосконалено метод вимірювання радіального биття корпусу редуктора, який відрізняється способом та алгоритмом вимірювання, що дало змогу усунути вплив суб'єкту вимірювань на якість випробувань.