Охрей А. Г. Міжпівкульна взаємодія головного мозку у музикантів та немузикантів у стані спокою та при розумовій діяльності

У дисертаційній роботі опубліковано експериментальні дані стосовно прояву функціональної асиметрії та швидкості обробки стимулів музикантами і немузикантами під час виконання психофізіологічних тестів з оцінки розвитку оперативної пам'яті та тестів Струпа з оцінки довільної уваги. Крім того, наведено результати реєстрації слухових когнітивних викликаних потенціалів у музикантів і немузикантів при бінауральному та моноуральному пред'явленні тону. За результатами психофізіологічних тестів було виявлено, що музиканти та немузиканти не відрізняються між собою за загальною кількістю допущених помилок, однак, у музикантів спостерігалися швидші моторні реакції обох рук, ніж у немузикантів. До того ж, музиканти мали менш виражену функціональну асиметрію, порівняно з немузикантами. За результатами реєстрації слухових когнітивних викликаних потенціалів виявлено, що музиканти мають коротші латентні періоди компонентів N2 і Р3, ніж немузиканти, під час бінауральної і моноуральної правосторонньої стимуляції в обох півкулях. Водночас, не знайдено відмінностей між музикантами і немузикантами за міжпіковим інтервалом N2-Р3 за цих же умов. У стані спокою не виявлено відмінностей між музикантами і немузикантами за показниками слухових викликаних потенціалів. У цілому, результати даного дисертаційного дослідження вказують на те, що музиканти, порівняно з немузикантами, мають більш тісну міжпікульну взаємодію при виконанні когнітивних завдань, що дозволяє музикантам проводити швидшу і, не виключено, що й ефективнішу обробку інформації за таких умов.