Барабаш О. С. Модифіковані поверхнево-активними речовинами епоксидні матеріали будівельного призначення з покращеним комплексом властивостей.

Дисертаційна робота присвячена розробці епоксиамінних зв'язуючих та композиційних матеріалів будівельного призначення на їх основі з покращеними технологічними, адгезійними і фізико-механічними властивостями, стійких до дії кліматичних факторів і агресивних середовищ. Запропоновано і обґрунтовано комплексне модифікування епоксиамінних зв'язуючих малими домішками поверхнево-активних речовин та реакційно здатними олігомерами. Вивчено вплив природи ПАР та КОС на технологічні, структурні, фізико-механічні, адгезійно-міцнісні властивості епоксиамінних композицій. На підставі розрахунків і комп'ютерного моделювання напівемпіричним методом визначено енергії міжмолекулярної взаємодії ПАР з олігомером ЕД-20 та встановлено деякі закономірності зміни реологічних властивостей, змочувальної здатності і процесу твердіння епоксиамінних композицій від хімічної природи ПАР. Вивчено вплив ПАР і КОС на поверхневу енергію та роботу адгезії затверділих епоксиамінних зв'язуючих та взаємозв'язок цих величин із адгезійною міцністю полімерів до скла і сталі. Встановлено, що додавання 0,5 мас. ч. ПАР і КОС дозволяє суттєво знизити в'язкість епоксиолігомерів, покращити змочувальну здатність, а також покращити структурні і захисні властивості епоксиполімерів, але несуттєво впливає на їх адгезійно-міцнісні і фізико-механічні властивості. Показано, що додавання Лапролату-803 значно покращує зносостійкість, міцність при вигині та ударну в'язкість полімеру, адгезійну міцність епоксидного зв'язуючого до різних поверхонь, але недостатньо ефективно знижує в'язкість, не значно покращує змочувальну здатність, погіршує стійкість полімеру до рідких середовищ. Визначено закономірності впливу співвідношення РЗО та ПАР на адгезію епоксиамінних композицій до скла і сталі. Для цього використано повний факторний експеримент і побудовано поверхні відгуку. Також вивчено кислотно-основні властивості поверхні використовуваних наповнювачів та їх вплив на кінетику твердіння епоксиамінних зв'язуючих. На основі обраних композицій розроблено: покриття для захисту деревини, металу та бетонних поверхонь, стійкі в умовах експлуатації та до дії агресивних середовищ; склад для застосування в якості клею для тришарових плит OSB та пінополістиролу; склад для використання його в якості зв'язуючого для склопластиків. Проведено дослідження щодо впливу атмосферних та кліматичних умов експлуатації на довговічність отриманих полімерних композиційних матеріалів.