Слободяник Н. М. Патогенетичне обґрунтування корекції патологічних змін в підшлунковій залозі в залежності від стресостійкості тварин

У дисертаційній роботі досліджено індивідуально-типологічні особливості розвитку стресіндукованих ушкоджень підшлункової залози щурів та можливість корекції цих патологічних змін меланіном. Доведено, що за умов моделювання гострого стресу тяжкість стрес-синдрому, що розвивається у підшлунковій залозі, залежить від індивідуально-типологічних особливостей організму. Максимально виражений розвиток патологічних процесів в підшлунковій залозі щурів в умовах гострого стресу отримано у стресонестійких тварин порівняно зі стійкими, про що свідчить розвиток протеїназно-інгібіторного дисбалансу за декомпенсаторним типом, активація вільно-радикального окиснення на тлі пригнічення антиоксидантного захисту, підвищення ступеню ендогенного токсикозу та цитолітичного синдрому, а також розвиток дисбалансу NO-ергічної системи. Встановлено, що за умов попереднього введення меланіну у підшлунковій залозі стресонестійких тварин відбувається нормалізація протеїназно-інгібіторного потенціалу: вірогідне пригнічення загальної протеолітичної активності на тлі зростання активності інгібіторів протеїназ в порівнянні з відповідними типами щурів за умов гострого стресу без корекції. Превентивне введення меланіну до початку моделювання гострого стресу попереджало розвиток цитолітичного синдрому підшлункової залози стресонестійких тварин, про що свідчить вірогідне зменшення активності амілази та ліпази в порівнянні з відповідними типами щурів за умов гострого стресу без корекції. Доведено пригнічення оксидативного стресу у підшлунковій залозі стресонестійких тварин за умов введення меланіну: вірогідне зменшення вмісту ТБК-реактантів, молекул середньої маси на тлі вірогідного зростання активності каталази та супероксиддисмутази порівняно з відповідними типами щурів за умов гострого стресу без корекції.