Об'єкт дослідження - процес оцінки і прогнозу стану атмосферного повітря території (старопромислового) регіону. Мета роботи - підвищення екологічної безпеки шляхом розробки блоку оцінки і прогнозу стану атмосферного повітря в системі регіонального екологічного моніторингу при плануванні та забудові територій. Методи досліджень - системний аналіз та узагальнення існуючих досліджень з проблеми оцінки і прогнозу стану атмосферного повітря, індуктивний метод при побудові ієрархічної системи моделей, методи математичного аналізу та моделювання, експертних оцінок при визначенні показників верхнього рівня, чисельні методи рішення рівнянь газової динаміки і термодинамики. Теоретичні і практичні результати: розроблено блок оцінки і прогнозу стану атмосферного повітря в системі екологічного моніторингу, який включає моделі визначення стану ресурсного потенціалу та якості атмосферного повітря, регіональну еколого-економічну модель, моделі розподілу пасивних домішок по території регіону, розповсюдження забруднюючих речовин від джерел викидів та побудови полів забруднень за даними вимірювань; розроблено структуру, склад і методику визначення інтегральних показників стану ресурсного потенціалу та якості атмосферного повітря території, що дозволить для кожного регіону визначити ресурсні можливості атмосфери з урахуванням ландшафтно-кліматичних умов і промислового потенціалу та надасть можливість проводити районування території України по запропонованих показниках; обгрунтовано доцільність доповнення форм представлення інформації у Центр управління моніторингом даними про фізичне забруднення, а також, щодо рівнів ультрафіолетової радіації та іонізації атмосферного повітря, кількості діб з грозами, повторюваності вітрів та інверсій для оцінки стану атмосферного повітря за введеними показниками, що дозволяє підвищити рівень екологічної безпеки регіону. Наукова новизна одержаних результатів: обгрунтовано використання ієрархічного ряду математичних моделей розповсюдження пасивних домішок і від могутніх точкових джерел, побудови полів концентрацій для комплексної оцінки та прогнозу стану атмосферного повітря з урахуванням впливу на його забруднення природно-кліматичних, соціально-економічних особливостей та ресурсного потенціалу, у сценаріях соціо-еколого-економіного розвитку і містобудівної діяльності регіонів, що дозволяє підвищити рівень їх екологічної безпеки на етапі виконання проектно-пошукових робіт; вперше розроблено структуру, склад і встановлені залежності для визначення ресурсу життя за якістю атмосферного повітря та ресурсів макроенергетичного, транспортного середовища та корисних хімічних речовин, що дозволяє розрахувати узагальнений інтегральний показник стану ресурсного потенціалу атмосферного повітря території при вирішенні задач екологічної безпеки; встановлено за результатами виконаного дослідження шляхом розрахунків упродовж визначеного терміну часу, що узагальнений інтегральний показник стану ресурсного потенціалу Дніпропетровської області становить 0,795, що за уніфікованою вимірювальною шкалою відповідає стану "благополучно" із зазначенням ресурсу життя у 43,02 %, корисних хімічних речовин у 22,7 %, макроенергетичного у 22,26 % та транспортного середовища у 11,95 %, але при цьому розрахункове значення показника ресурсу життя є найменшим, що вказує на незадовільний рівень екологічної безпеки у зв'язку із значним забрудненням атмосферного повітря у регіоні; розроблено структуру, склад і встановлені залежності по визначенню показників захищеності, хімічного та фізичного забруднення атмосферного повітря, що дозволяє розрахувати узагальнений інтегральний показник якості атмосферного повітря території, який враховує на відміну від відомих природно-кліматичні та соціально-економічні особливості, що властиві регіону; обгрунтовано можливість використання моделі розповсюдження пасивних домішок, яка заснована на передбаченні щодо квазістаціонарності зміни концентрацій забруднюючих речовин, для розрахунку полів при їх просторовому розповсюдженні, оскільки питома вага хімічного забруднення превалює в оцінці стану атмосферного повітря, що дозволяє візуалізувати прогноз та здійснювати оперативний контроль його зміни за часом і координатами місця території при вирішенні задач екологічної безпеки. Ступінь упровадження: результати роботи використані при розробці Програми по зменшенню забруднення атмосферного повітря основними підприємствами-забруднювачами м. Дніпропетровська на 2008 - 2015 роки, а також при розробці рекомендацій щодо оцінки асиміляційного потенціалу міста. Для вирішення завдань екологічної безпеки з використанням розробленого комплексу моделей проведена оцінка захищеності території від атмосферних забруднень та надано рекомендації щодо збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності мешканців м.Дніпро; виконано прогноз можливих наслідків крупних аварійних ситуацій для Вільногірського гірничо-металлургійного комбінату. Крім того, результати досліджень впроваджені в НВП "Геотехнологія" при оцінці впливу на навколишнє середовище об'єктів та споруд, що проектуються або реконструюються. Сфера використання: на підприємствах гірничо-металургійної та будівельної галузі України, у науково-дослідних інститутах НАН України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінні по екології Дніпропетровської міської ради, Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, вищих навчальних закладах відповідного профілю та проектних установах
