Білецька А. В. Інтеграція та децентралізація: європейський досвід в контексті державної стратегії розвитку України

У дисертації досліджується особливість та суперечливість соціально-політичної трансформації суспільства, історичні, політичні, етнічні та культурні тенденції розвитку націотворення і державності. Суспільно-державні, адміністративні, етнічні, національні та регіонально-територіальні процеси в Україні потребують значного теоретико-прикладного опрацювання і застосування європейських концепцій інтеграції, децентралізації, регіоналізму, субсидіарності тощо як засобів підвищення ефективності державного управління. Європейські теорії та моделі інтеграції і децентралізації конкурують між собою, проте при комплексному розгляді вони дозволяють по-новому поглянути на процеси і рамки інтеграції України в європейські структури, особливо в Європейському Союзі (ЄС). Визначено, що регіональна інтеграція - це особлива форма інтеграції, обмежена територіальними або геополітичними рамками. Згідно загальній думці провідних фахівців у цій галузі, найуспішніше і динамічно регіональна інтеграція здійснюється завдяки зусиллям ЄС. Ідеї, форми та тенденції інтеграційності і децентралізації завжди був частиною європейської конструкції. У той же час ЄС, безумовно, не є класичною федерацією чи конфедерацією. Нові європейські договори ознаменували явне зрушення від економічної конфедерації до повнішого багатофункціонального інтегративного союзу. Це ще тим більше вірно для ЄС, стратегія розвитку якого не є статичною, абсолютною, але постійно еволюціонує і перебуває у стані динамічної рівноваги. Таким чином, ЄС можна назвати інтегративним об'єднанням нового типу. У зв'язку з цим можна вже отримати деякі уроки з перших паростків інтеграції ЄС-Україна, аналізуючи нормативно-пояснювальну модель цього процесу.