Ведмедєв В. М. Рецепція абсурдного у філософсько-антропологічному дискурсі

Дослідження присвячено рецепції абсурдного як екзистенціально-антропологічного феномену. Використовуються філософсько-антропологічний та аксіологічний підходи, прийоми компаративістики. Аналізується проблема ідентифікації абсурдного в його екзистенціально-антропологічному вимірі – визначаються прийоми ідентифікації, опрацьовується потрібний концептуально-термінологічний інструментарій. Описується тенденція соціально-культурної легітимації абсурду й абсурдизму як у реальному, так і у віртуальному просторі. Зокрема, розглядаються явище флешмобу й субкультура фриків. Аналізуються аргументи прихильників і критиків абсурдизму, який останні кваліфікують як своєрідне соціальне захворювання. З використанням розроблених автором засобів ідентифікації й оцінки абсурдного характеризується низка новітніх трендів сучасності – трансгуманізм, ювенальна юстиція, мультикультуралізм, маніпулятивні технології. Робиться висновок, що в умовах сучасного суспільства абсурдизм у певних своїх проявах становить серйозну загрозу як для існування й нормального функціонування окремих його базових інститутів, так і для життєдіяльності особистості. Розглядаються різноманітні запропоновані фахівцями засоби протидії абсурдизму.