Челишева С. В. Удосконалення нормативних документів енергозберігаючих режимів волого-теплової обробки текстильних матеріалів

Об’єктом дослідження в роботі виступає процес волого-теплової обробки текстильних матеріалів, предметом дослідження - енергозберігаючі режими волого-теплової обробки текстильних матеріалів та відповідні нормативні документи. Мета досліджень полягає в підвищенні ефективність виробництва швейних виробів шляхом обґрунтування енергозберігаючих режимів волого-теплової обробки з урахуванням параметрів термомеханічних характеристик текстильних матеріалів. Методи дослідження включають методи системного аналізу, що дозволяють виявити взаємодію і структурно-логічні зв'язки між різними елементами процесу і структурними складовими нормативного забезпечення, методи експертної оцінки та експертних досліджень для обґрунтування питомої ваги складових елементів процесу виробництва в кінцеві показники якості швейних виробів, методи матричної алгебри і лінійної математики для складання та аналізу матриць значущості і визначення значущості нормативного забезпечення різних елементів процесу, методи кореляції, детермінації, лінійної та нелінійної регресії в процесі апроксимації експериментальних залежностей, методи математичної теорії статистики, методи планування експерименту в процесі експериментального визначення термомеханічних характеристик, сучасні методи безконтактного визначення температур, хімічного аналізу і методи визначення жорсткості води. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: 1. Вперше обґрунтовані і визначені в якості нормованих показників термомеханічного процесу динамічні показники інтенсивності зростання деформацій, які дозволяють визначати необхідні показники температур для проведення волого-теплової обробки, для проектування енергозберігаючих технологічних процесів. 2. Вперше розроблена математична модель деформування текстильного матеріалу під дією температурного і силового навантаження, яка дозволяє формулювати рекомендації з розподілу температур на операціях волого-теплової обробкидля забезпечення заданої точності виготовлення деталі при знижені загальних енерговитрат. 3. Удосконалено методи апроксимації термомеханічних кривих, що засновані на методах нелінійної регресії, що дозволило визначити нормовані показники енергоефективних режимів волого-теплової обробки. 4. Знайшла подальшого розвитку класифікація принципів нагрівання текстильних матеріалів при проведенні волого-теплової обробки, враховуючи математичну модель деформування текстильного матеріалу , що дозволяє раціонально розподіляти температури для різних типів поверхонь