Дисертаційну роботу присвячено дослідженню вирощування контейнерного садивного матеріалу дуба звичайного, обґрунтуванню лісівничої та економічної доцільності його використання для створення лісових культур в умовах нерозкорчованих зрубів свіжої діброви Правобережного Лісостепу України. Показано, що за висотою надземної частини, загальною масою та масою кореневих систем у повітряно-сухому стані, а також за діаметром кореневої шийки 1-річні сіянці дуба звичайного із закритою кореневою системою перевищували відповідні показники одновікових деревних рослин цього деревного виду, які на ділянках закладених лісових культур були вирощені із жолудів на 49,5 %, 74,1, 75,0 та 29,5 %, та однорічних сіянців дуба звичайного, вирощених на розсадниках з відкритою кореневою системою, – на 23,2 %, 82,8, 74,1 та 38,2 %. Виявлено, що відтворення на нерозкорчованих зрубах деревних насаджень дуба звичайного із закритою кореневою системою порівняно із створенням лісових культур шляхом посіву для цієї мети жолудів на 5 рік після їх створення дає, в середньому, достовірне перевищення за діаметром біля кореневої шийки вдвічі, що свідчить про суттєві переваги контейнерного лісовідтворення порівняно з відтворенням лісу шляхом посіву жолудів. Доведено, що уже протягом дворічного періоду після закладки лісових культур економічно доцільнішим виявилося лісовідтворення із використанням садивного матеріалу із закритою кореневою системою, собівартість якого була на 17 % вигіднішою порівняно з використанням сіянців, вирощених за традиційною технологією з відкритою кореневою системою, та на 30,5 % більш економічною порівняно із створенням лісових культур шляхом посіву жолудів. Зафіксовано, що на ділянках лісового поновлення контейнерним садивним матеріалом дуба звичайного порівняно з ділянками поновлення шляхом посіву жолудів та посадки сіянців з відкритою кореневою системою, розкладання органічної маси лісової підстилки відбувалось інтенсивніше відповідно на 24,8 та 11,6 %. Встановлено, що трирічні рослини дуба, які виросли із посіяних жолудів, мали середню глибину кореневих систем – 124,2±12,9 см, водночас, середня висота їх надземної частини становила 117,1±12,1 см. Виявлено, що приблизно у двох третин за таких умов у рослин дуба звичайного формувався один головний корінь, а у однієї третини – на глибині до пів метра головний корінь розділявся на 2–3 вертикальних головних корені, що росли в глибину ґрунту, які за своїми лінійно-ваговими показниками майже не відрізнялися. Це свідчить про те, що молоді рослини дуба звичайного, які виросли із посіяних жолудів, у
перший період свого росту і розвитку поживні речовини спрямовують на форсування розвитку потужної кореневої системи.
