Котляревська У. М. Мортмаса клейковільхових лісів Українського Полісся

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню закономірностей динаміки мортмаси у вільхових насадженнях Українського Полісся, в тому числі особливостей формування відпаду дерев у молодняках, швидкості процесу деструкції сухостійних дерев у насадженні, процесу деструкції компонентів мортмаси деревної ламані, особливостей структури біомаси вільшаників, а також динаміки депонованого вуглецю відмерлих деревних рослин або їх частин у компонентах вільхових насаджень. Досліджено лісівничо-таксаційні параметри деревостанів та встановлено особливості формування відпаду у вільхових молодняках насіннєвого та вегетативного походження. Встановлено, що у вільхових молодняках відпад формували не тільки ослаблені та пригнічені дерева, але і рослини без ознак ослаблення, частка яких може становити щорічно до 1 % від загальної кількості дерев насадження. Проаналізовано загальний термін перебування сухостійних дерев на корені, який може пересічно становити від 6 років в молодняках до 10 років у стиглих насадженнях. Зазначено, що мортмаса деревної ламані у вільшаниках в умовах Полісся України повністю може бути розкладена впродовж 45–50 років. Встановлено, що динаміці структури біомаси досліджуваних вільхових насаджень властиве: зменшення частки надземної фітомаси деревостану (від 65 до 57 %), збільшення частки фітомаси підліску до 5 %, зменшення частки опаду грубих гілок до 1 %, зменшення частки мортмаси підстилки до 9 %, збільшення загальної мортмаси до 20 % із віком насаджень. На основі розроблених моделей для встановлення загальної мортмаси вільхових лісів і повидільної бази даних лісового фонду України визначено, що в загальній мортмасі вільхових лісів Українського Полісся накопичено вуглецю 4,22 Тг С, а загальний вміст енергії становить 120,6 ПДж. Встановлено, що показники депонованого вуглецю мортмаси вільшаників досліджуваного регіону за даними лісовпорядкування у 95 разів менші від даних, які отримані за результатами дослідження.