Панарін О. Є. Міграція російських старообрядців (друга половина XVII – початок ХХ століття).

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню міграції російських старообрядців. У роботі проаналізовано здобутки історичної науки у дослідженні старообрядництва та визначено рівень вивчення старообрядницької міграції. На основі аналізу опублікованих і неопублікованих джерел окреслено основні напрямки міграції прихильників старообрядництва, з’ясовано чинники, які визначали формування провідних міграційних центрів у різні періоди. Розкрито причини, що призвели до масового переселення старовірів, та виявлено вплив державної політики щодо старообрядців на кількість переселенців. Крім того, висвітлено політику різних держав щодо мігрантів-старовірів, досліджено роль старообрядництва у політиці захоплення та колонізації земель Російською імперією. Встановлено, що завдяки компактному проживанню старообрядців на певних територіях Російська імперія легітимізувала захоплення таких земель. Проведено розмежування між добровільним і вимушеним переселенням та показано специфіку становища переселенців у різних регіонах і в різний період. Визначено роль міграції старовірів у поширенні цього релігійного вчення та формуванні провідних центрів старообрядництва. Схарактеризовано основні напрямки міграції старовірів, що склались у різні часи, простежено подальшу долю переселенців та їхній вплив на розвиток заселених земель. Обґрунтовано роль старообрядницької міграції у збереженні культурних традицій цього самобутнього суспільно-релігійного руху.