Кравців О. Р. Ідея поділу влади в українській політико-правовій думці XІX – поч. XXІ ст.

У дисертації здійснено комплексне дослідження становлення та розвитку ідеї поділу влади і практики її реалізації в Україні з ХІХ ст. до сьогодення та поступової її трансформації в основоположний принцип функціонування державної влади. Автором з’ясовано методологію дослідження та здійснено огляд джерельної бази у сфері вчення про поділ влади як одного з інститутів політичної системи та функціонування держави в цілому. У роботі системно проаналізовано витоки та історичні передумови ідеї поділу влади на українських землях в період Київської Русі, Польсько-Литовської доби, козаччини. Удосконалено тезу про те, що проект Конституції ЗУНР, підготовлений відомим українським правником С. Дністрянським, базувався на досягненнях тодішньої європейської політико-правової думки; твердження, що однією з основних причин провалу української державності періоду УНР-ЗУНР (1918–1923) була неналежна організація державної влади. Також у дисертації обгрунтовано позицію стосовно того, що змодельований за змістом Конституції України в редакції від 28 червня 1996 року поділ влади є недосконалим: на фоні сильних позицій Верховної Ради України, а особливо Президента України, слабкими є позиції Кабінету Міністрів України. Обґрунтовано позицію, що прийняті в умовах гострої суспільно-політичної кризи поправки до Конституції України від 8 грудня 2004 року разюче демонстрували брак правової якості і загрожували системною дестабілізацією механізму влади. Зроблено висновок, що для ефективності моделі поділу влади в Україні потрібно змінювати не тільки юридичні норми та механізми, а й практику політичної взаємодії, зокрема між державою та інститутами громадянського суспільства.