Об’єкт дослідження: сучасні правовідносини, що виникають у досудовому розслідуванні у зв’язку з реалізацією кримінальних процесуальних функцій прокурорського нагляду, відомчого та судового контролю. Мета: здійснити теоретичне осмислення місця і ролі наглядової та контрольних функцій у досудовому розслідуванні, визначити основні проблеми, пов’язані з їх реалізацією, а також окреслити напрямки їх подальшого наукового та законодавчого вдосконалення. Методи: загальні та спеціальні методи пізнання, зокрема: діалектичний, історико-правовий, формально-логічний, системно-структурний, юридичного аналізу, соціологічний, порівняльно-правовий. Теоретичні і практичні результати, наукова новизна: наведено авторське визначення таких кримінальних процесуальних понять: «прокурорський нагляд у досудовому розслідуванні», «відомчий контроль у досудовому розслідуванні», «судовий контроль у досудовому розслідуванні» та розкрито співвідношення між ними; визначено функціональне призначення наглядово-контрольних органів досудового розслідування як обов’язкової частини цієї стадії кримінального провадження; проаналізовано функціональні аспекти зазначених видів діяльності, виявлено суттєві прогалини в їх правовому регулюванні та розроблено конкретні пропозиції щодо подальшого законодавчого удосконалення; за результатами аналізу законодавчих новел підготовлено пропозиції про внесення змін і доповнень до чинного КПК України з метою вдосконалення процесуального статусу слідчого судді та регламентації процесуального порядку проведення ним судово-контрольних проваджень; доведено потребу щодо утворення у судовій системі України самостійної підсистеми для виконання виключно судово-контрольної функції з обов’язковим формуванням у цій підсистемі ще й судів другої інстанції; удосконалено: розуміння того, що прокурорський нагляд, відомчий і судовий контроль у досудовому розслідуванні – це специфічні види кримінальної процесуальної діяльності, спрямовані на забезпечення всебічного, повного і неупередженого розслідування кримінальних правопорушень слідчими та виключення при цьому будь-яких порушень прав фізичних осіб, залучених чи допущених до кримінального провадження; наукові підходи щодо необхідності обов’язкового врахування прокурором і слідчим у клопотанні про обрання до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу чи його наступну зміну або скасування, а слідчим суддею під час вирішення цих питань по суті, правової позиції жертви кримінального правопорушення (потерпілого) з обов’язковим наданням йому права брати активну особисту участь у судово-контрольному провадженні; рекомендації вчених щодо необхідності подальшого, більш чіткого розподілу повноважень між владними об’єктами досудового розслідування, які виконують наглядову і контрольні функції; точку зору вчених щодо необхідності доповнення завдань кримінального провадження завданнями, пов’язаними з розкриттям кримінальних правопорушень та пріоритетністю захисту прав жертви кримінального правопорушення (потерпілого). Практичне значення: одержані результати можуть бути використані у науково-дослідній сфері під час здійснення подальшої наукової розробки питань наглядової і контрольних видів діяльності у досконалому розслідуванні; у сфері правотворчості для вдосконалення нормативного врегулювання прокурорсько-наглядової та відомчої і судової контрольних видів діяльностей у досудовій стадії кримінального провадження. Сфера використання: у навчально-методичній роботі для викладання навчальних дисциплін «Кримінальний процес» та «Сучасні проблеми кримінального процесу», окремих прикладних навчальних дисциплін правового характеру, а також при підготовці підручників, навчальних посібників та іншої навчальної літератури із зазначених дисциплін.
