Довбуш О. С. Вплив мікродобрив та фракційного складу посівного матеріалу на урожайність і якість насіння сортів рису

Об’єкт дослідження – процеси росту, розвитку та формування врожаю і якості насіння рису залежно від мікродобрив і способу їх застосування (позакореневе підживлення: фаза кущіння та фаза трубкування). Мета – визначення насіннєвої продуктивності сучасних сортів рису залежно від біологічного потенціалу досліджуваних генотипів, мікродобрив і способів їх застосування в умовах півдня України та визначення впливу фракційного складу насіння сортів рису на врожайні та посівні якості. Методи дослідження: польовий – для визначення впливу досліджуваних факторів на біометричні показники рослин, формування надземної маси та площі листкової поверхні, їх продуктивності; лабораторний – для аналізу структури врожаю, посівних якостей; розрахунковий – для оцінки економічної ефективності застосування мікродобрив під рис; математично-статистичний – для обґрунтування достовірності отриманих результатів досліджень. Результати – за результатами проведених досліджень запропоновано науково-обґрунтовані рекомендації з технології вирощування рису в умовах півдня України, визначено оптимальний строк внесення мікродобрив, що гарантовано забезпечить високу урожайність, вихід кондиційного насіння та високий коефіцієнт розмноження перспективних сортів. Встановлено, що обробка нових перспективних сортів рису мікродобривами нормою 3 л/га за позакореневого підживлення рослин в фазу трубкування гарантовано забезпечує високу насіннєву продуктивність та найбільший вихід кондиційного насіння з 1 га. Встановлено оптимальні параметри фракційного складу насіння сортів рису, що забезпечують високі посівні кондиції. Новизна – вперше на лучно-каштановому ґрунті в зоні Південного Степу встановлені особливості росту та розвитку сортів рису Преміум, Віконт, Онтаріо та їх насіннєва продуктивність за різних строків і способів внесення мікродобрив. Встановлено вплив досліджуваних факторів на фотосинтетичний потенціал, визначено вплив на урожайність кондиційного насіння структурних елементів продуктивності, визначено економічну та ефективність вирощування рису. Наукова цінність – удосконалені окремі елементи технології вирощування сортів рису, що надало можливості збільшити урожайність насіння, вихід кондиційного насіння та підвищити коефіцієнт розмноження перспективних генотипів, адаптованих до умов півдня України. Галузь – сільське господарство.