Каленіченко Г. С. Обґрунтування доцільності застосування екстракту з листя ліщини звичайної у якості флеботропного засобу

Дисертаційна робота присвячена експериментальному вивченню протизапальних, протинабрякових, венопротекторних, антикоагулянтних, антитромботичних та антиоксидантних властивостей ГЕЛЛ з метою створення нового флеботропного засобу. У скринінгових дослідженнях ГЕЛЛ за антикоагулянтною, мембраностабілізуючою та протизапальною дією обрано умовно-терапевтивчну дозу для щурів–60 мг/кг. Встановлено протизапальну властивість ГЕЛЛ на моделі зимозанового запалення – 48,04%. На моделі судинно-тканинної проникності шкіри щурів встановлено, що досліджуваний екстракт має захисний вплив на стінку капілярів, зменшує її проникність, а також позитивно впливає на ендотелій капілярів, про що свідчить зменшення проникності судин при гістаміновому ураженні (94,35%) та при формаліновому ураженні (62,70%). За виразністю дії ГЕЛЛ вірогідно (р≤0,05) перевищує “Ескувіт” в експерименті з гістаміновим ураженням (66,10%). На моделі венозного застою у хвості щурів встановлено, що ГЕЛЛ попереджає розвиток транссудативного набряку. Середня антиексудативна активність досліджуваного екстракту на цій моделі становила 46,56%, що не поступалася за активністю препарату порівняння “Ескувіту” (37,65%). На моделі гострого тромбофлебіту у кролів доведено, що ГЕЛЛ в лікувально-профілактичному режимі в дозі 25 мг/кг проявляє ефективну антикоагулянтну, протизапальну, антиоксидантну та судинозміцнюючу дії, за виразністю яких перевершує “Ескувіт”. Встановлено, що ГЕЛЛ впливає на внутрішній і зовнішній шлях утворення протромбінази та на ІІІ етап коагуляційного гемостазу – фібриноутворення; проявляє нормалізуючий влив на баланс “ПОЛ-АОС”. Досліджений екстракт належить до класу малотоксичні речовини, не проявляє ульцерогенної дії.