Вакарчук Т. С. Формування стійкої рівноваги економічного зростання національної економіки

На підставі узагальнення розробок вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів розвинуто поняття «стійка рівновага економічного зростання», що розглядається як теоретично бажана збалансованість національної економіки, здатної до саморегуляції у разі порушення збалансованого стану, та визначається шляхом співвідношення між валовим внутрішнім продуктом і ефективною одиницею робочої сили за допомогою моделі зростання. Систематизовано фактори економічного зростання. Виділено фактори визначального впливу: виробничо-економічні, науково-технологічні та інноваційні, а також фактори, що зумовлюють ефективне їх використання: організаційно-інституціональні і регулятивні, природно-географічні і соціально-політичні. Систематизовано та розширено показники для дослідження динаміки валового внутрішнього продукту України за рахунок введення показника вкладення в розвиток людського потенціалу та рівня ендогенного науково-технічного прогресу. Удосконалено методичний підхід до оцінки впливу факторів економічного зростання на валовий внутрішній продукт України шляхом розрахунку показників, що уточнюють стан та результати функціонування національної економіки. Модифіковано модель економічного зростання національної економіки за рахунок введених показників: вкладень в розвиток людського потенціалу, частки вибулої за рік робочої сили, частки інвестицій в розвиток людського потенціалу відносно валового внутрішнього продукту, кількості ефективних одиниць робочої сили та рівня ендогенного науково-технічного прогресу. Така модель дозволила визначити точку стійкої рівноваги економічного зростання національної економіки. Запропоновано науково-методичний підхід до розробки сценаріїв досягнення стійкої рівноваги економічного зростання національної економіки на підставі аналізу керованого державою процесу її досягнення. Визначено пріоритетні завдання державного інвестування в основні засоби та розвиток людського потенціалу з метою забезпечення економічного зростання національної економіки, що уможливлює встановлення очікуваних періодів досягнення стійкої рівноваги національної економіки за рахунок формування обґрунтованої інвестиційної політики.