Букатару Ю. С. Антигіпоксантна та нейропротекторна активність похідних 2-бензамідо-2-(2-оксоіндолін-3-іліден)оцтової кислоти

Дисертаційну роботу присвячено експериментальному обґрунтуванню доцільності створення лікарських засобів на основі похідних 2-бензамідо-2-(2-оксоіндолін-3-іліден)оцтової кислоти з антигіпоксантною та нейропротекторною активністю. Проведений скринінг 24 оригінальних похідних 2-бензамідо-2-(2-оксоіндолін-3-іліден)оцтової кислоти, для яких виявлено залежність «структура – антигіпоксантна активність». Серед досліджених похідних обрано сполуку-лідера – фенілетиламід 2-(бензоїламіно)(1-метил-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтової кислоти, яка є ефективною на моделях гіпоксії різного ґенезу збільшуючи тривалість життя тварин, нормалізує показники прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в головному мозку та в крові тварин, а також покращує енергетичний обмін у центральній нервовій системі. Виявлені супутні ноотропна та актопротекторна дії, а також за умов черепно-мозкової травми сполука зменшує емоційність тварин. За параметрами гострої токсичності, яку вивчали на мишах, сполука належить до класу відносно нешкідливих речовин, при внутрішньоочеревинному введенні. Отримані дані щодо залежності «структура – антигіпоксантна активність» можуть бути використані для подальшого цілеспрямованого синтезу нових далекосяжних похідних 2-бензамідо-2(2-оксоіндолін-3-іліден)оцтової кислоти антигіпоксантною та нейропротекторною активністю.