Булигіна Т. В. «Ліпополісахариди Pantoea agglomerans, їх структура, біологічна і функціональна активність»

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, Київ, 2018. Дисертація присвячена вивченню особливостей хімічного складу, функціональної і біологічної активності ліпополісахаридів та їх структурних компонентів у представників Pantoea agglomerans. Проведена загальна хімічна ідентифікація ЛПС, яка показала наявність у їх складі характерних для даної макромолекули компонентів. Аналіз моносахаридного та жирнокислотного складу ЛПС P. agglomerans свідчить про їх гетерогенність, що дало можливість поділити на вісім та сім груп, відповідно. Вивчення структури ліпідів А ЛПС трьох штамів P. аgglomerans 8674т, 7604 та 7969 показало, що вони виявились гетерогенними, характеризуються різним ступенем ацилювання і представлені гекса-, пента- і тетраацильними формами. Структури О-специфічних полісахаридів (ОПС) P. agglomerans 8674т і 7604 подібні, різниця між ними полягає у різній конфігурації (β- або α-, відповідно) залишку глюкози у латеральному положенні. Структура ОПС ЛПС P. аgglomerans 7969 кардинально відрізняється від двох попередніх. На основі результатів перехресних серологічних реакцій була встановлена імунохімічна гетерогенність виду Р. agglomerans і досліджувані штами були віднесені до десяти серогруп. ЛПС характеризувались різним ступенем пірогенності та токсичності. Більшість із модифікованих комплексними сполуками германію та стануму ЛПС P. agglomerans 7969 і 8488 повністю втрачали (у показниках ЛД50) здатність проявляти токсичну активність. Показано, що ЛПС беруть активну участь в адгезивних процесах: чим вища концентрація ЛПС P. agglomerans у реакційній суміші, тим менше відбувалося взаємодій між клітинами Escherichia coli та поверхневими структурами еритроцитів. Порівняльне вивчення комплексу показників клітин периферичної крові здорового донора до і після обробки розчинами ЛПС свідчить про те, що більшість показників не виходять за межі нормальних значень. ЛПС двох штамів P. agglomerans 8674т та П324 проявляють найбільший вплив на пептидазні активності бацил.