Макашова О. Є. Вплив антиоксидантів на стан ядровмісних клітин кордової крові під час кріоконсервування з кріопротектором диметилсульфоксидом

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0418U003004

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.19 - Кріобіологія

03-07-2018

Спеціалізована вчена рада

Д 64.242.01

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України

Анотація

Об’єкт дослідження — вплив ендоцелюлярного кріопротектору ДМСО та різних антиоксидантів (глутатіон, N-ацетил-L-цистеїн, аскорбінова кислота) і низьких температур на структурно-функціональні властивості ядровмісних, у тому числі гемопоетичних прогеніторних, клітин кордової крові людини. Мета роботи — визначення збереженості, життєздатності та кількості ядровмісних клітин кордової крові людини із надлишковим вмістом активних форм кисню, а також вивчення розвитку їх апоптозу під час кріоконсервування в розчинах, які містять ДМСО та речовини з антиоксидантними властивостями. Методи дослідження: світлова мікроскопія; проточна цитофлуориметрія з використанням флуоресцентномічених моноклональних антитіл (CD45 FITC, CD34 PE, CD45 PE) та барвників (7-AAD, AnnexinV FITC, DCFH2-DA); виділення ядровмісних клітин кордової крові за допомогою поліглюкіну; кріоконсервування; статистичні методи аналізу. Вперше встановлено, що внесення до середовища кріоконсервування, яке містить ДМСО, антиоксидантів аскорбінової кислоти, N-ацетил-L-цистеїну або глутатіону в ефективних концентраціях, дозволяє значно підвищити кількість життєздатних клітин кордової крові після розморожування та зберігати більшу кількість неушкоджених ядровмісних клітин після розморожування, і при їх перенесенні до умов, які моделюють фізіологічні, в порівнянні зі зразками, кріоконсервованими без додавання антиоксидантів. При цьому найбільш виражений ефект спостерігається в зразках, кріоконсервованих із глутатіоном (1 та 3 мМ). Вперше показано, що використання антиоксидантів в ефективних концентраціях під час кріоконсервування ядровмісних клітин дозволяє знизити ефективну концентрацію ДМСО з 10 до 5%, що забезпечує зменшення токсичного ефекту на клітини. При цьому збереженість та життєздатність залишається на рівні зразків, кріоконсервованих з 7,5 та 10% ДМСО без застосування антиоксидантів.

Файли

Схожі дисертації