У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з особливостей формування садивного матеріалу залежно від застосування комплексу елементів технології – строків садіння, маси ризом, абсорбенту та якості садивного матеріалу. Встановлено, що за внесення абсорбенту підвищується вологість грунту в усіх фазах росту та розвитку міскантусу. Наростання наземної маси рослин – висоти рослин, площі листків, кількості листків і бруньок на ризомі залежало від елементів технології їх вирощування. Інтенсивність наростання наземної маси впливала на збільшення кореневої системи – виходу садивного матеріалу. Між масою кореневища та висотою рослин, площею листків, кількістю листків та кількістю бруньок на кореневищі встановлено прямі сильні кореляційні зв’язки, відповідно – 0,84, 0,98, 0.82 та 0,97. За спільного використання гранул та гелі абсорбенту за обох строків садіння на період закінчення вегетації отримано найбільшу масу кореневищ – за першого строку садіння ризом масою 20-30 г вона становила 900,0 г, ризом масою 60-90 г – 1635,5 г За садіння великих ризом (60-90 г) у перший строк маса кореневища була більшою в 1,6 разів більшою, ніж малих ризом (20-30 г). Зі збільшенням маси маточних кореневища формувалася більша кількість бруньок на них. Встановлено, що вихід садивного матеріалу – великих та малих ризом залежав від застосування абсорбенту (гранул, гелі), від маси ризом, які висаджували та строків їх садіння. За садіння в перший ризом масою 60-90 г і спільного застосування гранул та гелі абсорбенту отримано великих ризом в 2,1 разів більше, в другий строк в 2,2 разів більше, ніж в контролі. Аналогічні результати були за садіння ризом масою 20-30 г.
Наростання наземної маси міскатусу, маси кореневища, формування бруньок на ньому та вихід садивного матеріалу значно залежав від якості садивного матеріалу – кількості бруньок на ризо мі, що висаджували. За використання для садіння ризом з 9 і більше бруньками з кореневищ, що сформувалися можна отримати в 1,6 рази більше малих або великих ризом порівняно з контролем, де висаджували ризоми з 1–3 бруньками. Садіння ризом з 4–8 бруньками забезпечило формування маточних кореневищ з яких можна отримати в 1,8 рази більше, ніж в контролі та в 1,3–1,4 разів менше ризом, ніж за садіння великих ризом з 9 і більше бруньками.
Ключові слова: приживлюваність ризом, висота рослин, площа листків, маса кореневищ, мінливість маси кореневищ, кількість бруньок, вихід ризом.
