Маськовіта М. М. Присяга працівника ОВС України: історико-правовий вимір

У дисертації здійснено комплексне дослідження історико-правових аспектів розвитку і функціонування інституту присяги працівників органів внутрішніх справ. Розкрито основні теоретико-методологічні підходи щодо дослідження поняття присяги у формально-правовому і політико-правовому вимірах та співвідношення з іншими поняттями. Встановлено основні юридичні ознаки поняття «присяга», які дозволили визначити сутність, зміст і властивості цієї категорії, а також розкрито її призначення у вітчизняній правовій системі. Присяга – це юридичний факт, що являє собою офіційну урочисту обіцянку дотримуватися і виконувати права і обов’язки відповідно до посади, здійснюється в особливому ритуальному порядку на основі спеціалізованих символічних дій, також це визначальний момент зміни спеціального правового статусу суб’єктів. Порядок прийняття присяги, сутність і специфічні її риси як правового явища регулюються сукупністю норм права, які утворюють міжгалузевий комплексний правовий інститут. Здійснено класифікацію присяги як правового феномену. Проаналізовано форми юридичної репрезентації інституту присяги. Розкрито історико-правові особливості формування інституту присяги працівника органів внутрішніх справ. Здійснено періодизацію основних етапів генезису інституту присяги працівника органів внутрішніх справ в контексті національної історії державотворення і правотворення. Визначено особливості розвитку інституту присяги працівників ОВС (1917–2017 рр.). Зазначено, що присяга як ритуал є елементом історичної традиції держави, невід’ємним атрибутом національної свідомості, правових традицій, які формувалися століттями й утворюють сучасну правову реальність. Ці явища мають глибокий антропологічний зміст, оскільки звертаються до глибинних сфер свідомості, виконують не лише правоорієнтаційну, але й правовиховну функцію. В Україні так історично склалося, що присяга неодмінно поєднувалася з кодексом честі – найвагомішою і найвиразнішою ознакою всієї мовноповедінкової системи. Розкрито структурні особливості тексту присяг працівників поліції у різних країнах світу. Досліджено присягу працівника органів внутрішніх справ як складовий елемент його правового статусу. Визначено роль і місце деонтологічних кодексів у підвищенні ефективності їх реалізації і дотримання присяги представниками органів внутрішніх справ. Інститут присяги та деонтологічні кодекси функціонують як взаємопов’язані категорії. Ці кодекси є засобом конкретизації і роз’яснення моральних зобов’язань присяги з метою їх переходу в усвідомлені внутрішні спонукальні установки суб’єкта.