ШКЛЯРУК М. Г. Стратегічні комунікації у системі державного управління України.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-теоретичного завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретичних засад формування та впровадження стратегічних комунікацій як невід’ємної складової системи сучасного державного управління й механізму підвищення рівня довіри до органів публічної влади в Україні, дієвого механізму легітимації влади та створення позитивного міжнародного іміджу держави. Запропоновано розглядати поняття "стратегічні комунікації" не тільки як класичний комунікативний акт, а і як окремий стратегічний напрям державної політики, метою якого є забезпечення високої ефективності державно-управлінських рішень шляхом упровадження комплексної системи зовнішньої та внутрішньої комунікативної взаємодії державної влади й суспільства, доступу до інформації та широкого залучення громадськості до процесів підготовки, ухвалення та реалізації цих рішень, підвищення рівня легітимації державної влади, її спроможностей до протистояння будь-яким зовнішнім агресивним впливам та до формування позитивного міжнародного іміджу держави. На основі аналізу функціональних повноважень державних органів у сфері комунікативної взаємодії запропоновано концептуальну матрицю комунікативної взаємодії державних органів та громадськості, що полягає у запровадженні "суб’єкт-суб’єктної" моделі взаємодії в право-нормативній, функціонально-компетентнісній, процедурно-регламентній та інформаційно-комунікативній площинах і водночас на міжнародному, державному, міжінституційному та персональному рівнях, за яких система державного управління розвивається демократичним шляхом, тобто набуває ознак демократичності, відкритості, прозорості та солідарної соціальної взаємодії й партнерства з громадянським суспільством. Відповідно до зазначеної концептуальної матриці запропоновано шляхи подальшого вдосконалення стратегічних комунікацій в Україні.