Здійснено комплексний аналіз діяльності громадських організацій Польщі у контексті її європейської інтеграції. Доведено, що активізація громадянського суспільства відбувалась в умовах трансформаційних процесів та транзиту демократії. Визначено специфіку діяльності громадських організацій під час зміни вектору зовнішньої політики. Систематизовано теоретико-методологічні основи дослідження цього напрямку, що мають міждисциплінарну основу і базуються на теорії демократії, транзитології, системному підході, а саме – теорії мереж та мають ознаки неоінституціоналізму. Проаналізовано політико-правову базу функціонування організацій громадянського суспільства та визначено систему документів, які відображають умови та фундаментальні засади функціонування громадських організацій.
Розглянуто довгострокову програму адаптації польського законодавства до acquis communautaire, що включає в себе нормативно-правові акти ЄС (регламенти, директиви, рішення, резолюції та ін.), загальні принципи права ЄС (рішення Європейського Суду, спільні стратегії, дії та позиції в рамках єдиної зовнішньої політики і політики безпеки та ін). Визначено, що польське законодавство реагувало на потреби сектору громадських організацій, та регламентувало їх діяльність впродовж 1989-2004 рр. Політико-правова складова діяльності організацій на сучасному етапі залежить від урядової політики та характеризується низкою законів, що суперечать самостійності ГО.
Досліджено стартові умови європейської інтеграції. Польща, в історичній ретроспективі, мала тривалу історію державотворення та досвід існування в об’єднанні держав. Ці чинники стали історичними умовами вступу до Європейського Союзу. Політичні передумови беруть свій початок в часи діяльності незалежної професійної спілки «Солідарність». Економічні трансформації наприкінці 1980-х років призвели до активізації громадянського суспільства та впродовж 1990-1997 рр. призвели до зміни ставлення громадян відносно ЄС та зумовили зростання соціального становища Польщі.
Узагальнено періоди формування громадських організацій включаючи сучасний період. Визначено основні типи класифікацій, актуалізовано типологію за сферами їх діяльності з урахуванням євроінтеграційного вектору Польщі. Акцентовано увагу на територіальній та кількісній складові функціонування громадських організацій. З’ясовано особливості функціонування моделей розвитку громадських організацій (континентальної, скандинавської, середземноморської, корпоративної) та визначено характерну модель для Польщі, що має принципові відмінності від загальноєвропейських – східноєвропейську.
Визначено основні проєвропейські організацій, які діяли у контексті євроінтеграції Польщі та сприяли формуванню громадянського суспільства у Польщі і популяризації європейських ідей через залучення міжнародного фінансування. Доведено, що найбільшу фінансову допомогу із зовні надавали такі провідні міжнародні організації: польсько американсько українське
співробітництво, Національний фонд демократії, Посольством Сполучених Штатів та Посольством Королівства Нідерландів, Фонд Боша, Польсько-американська фонд свобода, Європейський союз, UKIE - інтеграція зараз, фонд MOTTA.
З’ясовано особливості діяльності громадських організацій під час євроінтеграційного періоду, що була представлена співпрацею організацій з урядовою сферою та сферою бізнесу, що було відображено у розробці програм інформування, створенні стратегії і програми реалізація політики спрямованої на розвиток громадянського суспільства,
Здійснено аналіз розвитку громадянського сектору Польщі за допомогою показників Індексу сталості організацій громадянського суспільства (CSO) та Індексу громадянського суспільства (CSI).
Визначено, що під час повноправного членства Польщі у Європейському Союзі громадські організації продовжують розвиватися у межах європейського напрямку. На сучасному етапі розвитку громадських організацій Польщі, виконують роль не лише отримувача коштів від фондів ЄС, а й самі надають допомогу у питаннях європейської інтеграції. Найбільший вплив у міжнародній співпраці Польща здійснює через Вишеградський фонд який був заснований ще в 2000 р., урядами країн Вишеградської групи.
З’ясовано, що після входження Польщі до складу Європейського Союзу у 2004 р. її співпраця з Європейськими фондами тільки посилилась і була спрямована на реалізацію не лише європейських, а й соціальних проектів згідно прийнятих програм Європейського Союзу у періоди 2007-2013 рр. та 2014-2020 рр., які характеризуються значним збільшенням фінансових вливань у громадський сектор Польщі. Доведено, що діяльність ГО Польщі стримувалася новим урядом, який прийшов до влади восени 2015 р.
