Соловей К. О. Оптимізація тактики ортодонтичної ретенції у пацієнтів після зняття брекет-системи

Дисертація присвячена підвищенню ефективності ортодонтичної ретенції у пацієнтів після зняття брекет-системи з урахуванням морфо-функціонального стану зубощелепної системи і постурального балансу. Встановлені найбільш часті та вагомі «фактори ризику» виникнення рецидивів ЗЩА у періоді ретенції та проаналізована їх поширеність, визначені основні стратегічні та тактичні помилки під час ортодонтичного лікування пацієнтів, які призводять до виникнення небажаних наслідків під час ретенційного періоду. Нами встановлені особливості морфо-функціонального стану пацієнтів в періоді ретенції, які характеризувалися дисбалансом в роботі жувальних і скроневих м’язів - у 71,2% спостережень; дисфункцією СНЩС – у 58,4%; зміною положення 1-2 зубів – у 22,4% осіб. В основній і контрольній групах на початку стадії ретенції виявлені зміни стабілометричних показників постурального балансу, на відміну від групи тестування (р<0,01). Обґрунтована та клінічно підтверджена ефективність алгоритму тактики ортодонтичної ретенції у пацієнтів після зняття брекет-системи. Постурологічні показники та м’язевий баланс щелепно-лицевої системи у основній групі після 6 місяців функціональної адаптації значно покращились і наближались до значення норми, на відміну від контрольної групи, у якій не відбувалось покращення функціонального стану зубощелепної системи та постурального балансу тіла. Через рік спостереження в основній групі не було визначено жодного випадку зміни в положенні зубів та проявів дисфункції СНЩС.