Дисертація є першим у вітчизняній науці спеціальним комплексним дослідженням господарсько-правового стимулювання використання відновлюваних джерел енергії (далі – ВДЕ) в Україні. Аналіз сучасних тенденцій в енергетичному світовому секторі дозволив зробити висновок стосовно того, що ВДЕ стали важливим елементом концепції сталого розвитку суспільства, а також важливою передумовою енергетичної безпеки країн, яку автором запропоновано розглядати у широкому та вузькому значенні. Обґрунтовано тезу стосовно того, що відносини з приводу використання ВДЕ у своєму кількісному та якісному вимірах переважно є господарськими і, відповідно, повинні регулюватися нормами ГК України і господарського законодавства в цілому. На основі аналізу вітчизняного законодавства у галузі відновлюваної енергетики обґрунтована необхідність узагальнення термінів «нетрадиційні та поновлювані джерела енергії» та «альтернативні джерела енергії» під єдиним терміном «ВДЕ» та запропоновано авторське визначення останніх. Внесено пропозиції щодо напрямків розширення співпраці України з міжнародними урядовими і неурядовими організаціями у галузі відновлюваної енергетики. Зазначено, що галузь відновлюваної енергетики є однією з таких сфер матеріального виробництва, що не може самостійно розвиватися в рамках ринкового механізму і потребує державного втручання. Об’єктивними чинниками, що визначають потребу у державному регулюванні сектора відновлюваної енергетики, є неспроможність ринкових механізмів забезпечити конкурентоспроможність ВДЕ поряд із традиційними джерелами енергії. Розкрито сутність господарсько-правового стимулювання використання ВДЕ, надано його визначення та запропоновано систематизацію етапів його здійснення. Обґрунтовано доцільність запровадження в Україні системи квотування та пов’язаної з нею системи «зелених» сертифікатів у якості ефективного інструменту обліку відновлюваної електроенергії та стабілізації попиту на неї серед населення. Розширено перелік позитивних інструментів господарсько-правоовго стимулювання використання ВДЕ, передбачених Законом України «Про альтернативні джерела енергії», шляхом виділення фінансово-господарських, організаційно-правових, інформаційнопсихологічних засобів спонукання. Запропоновано напрямки вдосконалення дозвільної системи у сфері відновлюваної енергетики, зокрема шляхом надання власникам об’єктів ВДЕ першочергового права на відведення земельних ділянок для розміщення своїх генеруючих потужностей, а також шляхом звільнення власників об’єктів відновлюваної електроенергетики від сплати за приєднання електроустановок до електричних мереж Розроблено та обґрунтовано авторську класифікацію договорів у галузі відновлюваної енергетики залежно від форми волевиявлення сторін та залежно від предмета. Зроблено висновок, що розбудова мережі бізнес-інкубаторів, діяльність яких буде направлена на підтримку як наявних, так і потенційних виробників енергії на основі ВДЕ, є перспективним засобом господарськоправового стимулювання використання ВДЕ в Україні.
Надані рекомендації щодо підвищення ефективності господарськоправового стимулювання використання ВДЕ у житлово-комунальній сфері, зокрема шляхом розробки методики розрахунку фіксованих тарифів на теплову енергію на основі ВДЕ, суть якої полягає у визначенні величини економічно обґрунтованих тарифів на основі врахування питомих витрат на генерацію теплової енергії на основі кожного з можливих видів ВДЕ.
