Мальцев Г. В. Застосування люмінесцентного методу аналізу для вивчення взаємодії деяких лікарських речовин з ДНК та протеїнами

Дисертаційну роботу присвячено вивченню взаємодії деяких лікарських речовин (ЛР) з ДНК та протеїнами з використанням люмінесцентного методу аналізу. Вперше запропоновано новий люмінесцентний зонд – комплекс тербію (III) з похідним 2-оксо-4-гідроксохінолін-3-карбонової кислоти для вивчення інтеркаляції в ДНК ряду аміноалкоксифлуоренонів (АФ). Методом конкуренції з новим лантанідним зондом показано, що всі синтезовані сполуки є інтеркаляторами ДНК, визначено логарифми констант асоціації синтезованих сполук з ДНК. Взаємодію ЛР з САЛ оцінювали, фіксуючи зміни інтенсивності власної флуоресценції білка (гасіння) при додаванні ЛР. Проведено вивчення конформаційних змін САЛ, викликаних зв’язуванням з ЛР, шляхом вимірювання синхронних спектрів флуоресценції. Показано, що практично для всіх ЛР спостерігаються зміни конформації білка поблизу залишку триптофану і практична відсутність зміни оточення залишку тирозину. Розроблено підхід, що полягає в гасінні власної флуоресценції ліганду при додаванні протеїну та розрахунковий апарат для визначення параметрів зв’язування. У разі ЛР (індометацин, даклатасвиру дигідрохлорид), для яких відбувається накладення їх спектру емісії на власну флуоресценцію білка, показана можливість визначення констант зв’язування САЛ з молекулами лікарських речовин по гасінню їх власної флуоресценції. Встановлено константи і число місць зв’язування, а також середню відстань між донорними і акцепторними молекулами в системах САЛ–індометацин і САЛ–даклатасвиру дигідрохлорид. Розроблено та валідовано високочутливі методики люмінесцентного визначення ДНК із застосуванням люмінесцентного зонду Tb(III)-L2 (межа виявлення 30 нг/мл) та залишкових кількостей пропоксазепаму на поверхнях фармацевтичного обладнання (межа виявлення 0,5 мкг/мл).