Трутаєва І. А. Вплив кріоконсервування на морфофункціональні властивості оваріальної тканини.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0418U003508

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.19 - Кріобіологія

23-10-2018

Спеціалізована вчена рада

Д 64.242.01

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України

Анотація

Об’єкт дослідження – кріоушкодження фрагментів оваріальної тканини на етапах насичення/відмивання, заморожування-відігріву та подальшої гетеротопічної трансплантації. Мета роботи – дослідити морфологічні трансформації і біохімічні характеристики оваріальної тканини in vitro, а також динаміку фолікулогенезу та стероїдогенної функції in vivo, залежно від композиційного складу середовищ на етапі насичення/відмивання, типу та концентрації кріопротектору (КП), а також режиму заморожування. Методи: морфометричний; спектрофотометричний; програмне заморожування; гетеротопічна трансплантація; фотоколориметричний; хемілюмінесцентний імуноферментний аналіз; цитологічний аналіз; статистична обробка отриманих результатів. Теоретичні і практичні результати, наукова новизна: Доведено, що збереження максимального пулу фолікулів після кріоконсервування оваріальної тканини можливе за умов підбору режиму заморожування відносно типу й кінцевої концентрації КП. Підбір режиму заморожування сприяв зменшенню токсичної дії 3,0 М ДМСО та ступеня пошкодження оваріальної тканини кристалами льоду у випадку застосування 1,5 М 1,2-ПД. Використання розчинів 1,5 М ДМСО і 3,0 М 1,2-ПД продемонструвало високий рівень збереження фолікулів у процесі заморожування-відігріву незалежно від використовуваних режимів заморожування. Вперше показано, що після трансплантації кріоконсервованої оваріальної тканини відновлення ендокринної функції та нормалізація показників ліпідного обміну у оваріоектомованих тварин-реципієнтів були досягнуті при застосуванні 3,0 М 1,2-ПД або 3,0 М ДМСО в поєднанні з осмотично активними сполуками в кріозахистному розчині: сахарози (при насиченні) та манітолу (при відмиванні КП). Практичне значення: одержані результати можуть бути використані у науково-дослідній сфері біотехнології, ендокринології, репродуктивної та експериментальної медицини. Сфера використання: в учбовому процесі в навчальних закладах для підготовки спеціалістів у різних галузях біології, зокрема кріобіології, та сільськогосподарських наук.

Файли

Схожі дисертації