Односум Г. В. Ноземоз бджіл (поширення та методи профілактики)

У дисертації узагальнено результати досліджень: поширення на пасіках в Україні збудників ноземозу медоносних бджіл – внутрішньоклітинних облігатних паразитів Nosema ceranae і Nosema apis; науково обґрунтованих методів профілактики. Встановлено, що Nosema ceranae присутня в більшості проаналізованих проб бджіл, відібраних із сімей, хворих на ноземоз, і за поширенням переважає Nosema apis у більшості областей України, що відносяться до різних природнокліматичних зон. Порівняно вплив зараження бджіл різними дозами спор Nosema apis і Nosema ceranae (5×102–5×107 спор/бджолу) на динаміку їх відмирання. Досліджено за лабораторних умов вплив біологічно активних речовин тваринного походження в різних концентраціях (0,1 %; 0,5; 1 %), зокрема гомогенату гусениць воскової молі Galleria mellonella L. і личинок трутнів медоносних бджіл Apis mellifera L., та рослинного походження (комплексного рослинного препарату КАС-81 (0,35 %) і його складових – витяжок з бруньок сосни Pinus sylvestris L. (0,0175 %) і полину гіркого Artemisia absinthium L. (0,3325 %) порівняно з найбільш поширеними препаратами на основі антибіотиків (Нозематом і Фумагілін-Б, дозування згідно інструкцій виробників) на динаміку відмирання бджіл за ноземозу. Ефективність досліджуваних речовин перевірено на бджолиних сім’ях з природним інвазійним фоном.