Плисюк В. М. Науково-експериментальне обґрунтування діагностики кардіоміопатій у свійського кота

У дисертації приведено результати клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження хворих на кардіоміопатії котів і розроблено схему диференційної діагностики та класифікацію кардіоміопатій у тварин цього виду в умовах мегаполісу. Перебіг кардіоміопатій у свійського кота є переважно безсимптомним (51,7 %). Основними клінічними проявами кардіоміопатій у свійського кота є задишка (32,8 %), набряк легень (25,9 %) і аортальна тромбоемболія (5,2 %). Лабораторні методи діагностики (дослідження крові) в окремих випадках допомагають встановити етіологію кардіоміопатій у свійського кота. Дослідження концентрації тропоніну І в сироватці крові хворих на кардіоміопатії свійських котів дає змогу встановити ступінь пошкодження міокарда, диференціювати первинну чи вторинну є форми кардіоміопатій. Такі інструментальні методи діагностики, як рентгенографія і електрокардіографія є неінформативними для діагностичного підтвердження і диференціювання різних форм кардіоміопатій у свійського кота, але дозволяють оцінити тяжкість перебігу захворювання. Достовірним прижиттєвим методом діагностики і класифікації форм кардіоміопатій у свійського кота є ультразвукове дослідження серця (ехокардіографія), що дає можливість диференціювати гіпертрофічну, рестриктивну, дилятаційну і проміжну форми кардіоміопатій.