Об’єкт дослідження: особливості прояву стійкості у зразків сої різного еколого-географічного походження до збудників фузаріозу, бактеріозу, вірусних хвороб, бобової (акацієвої) вогнівки, посухи і холоду в умовах штучного інфекційного та провокаційного фонів та її зв’язок з цінними господарськими ознаками, визначення типу екологічної пластичності зразків за комплексом цінних господарських ознак та встановлення особливостей її прояву, виділення цінних зразків для поповнення банку генетичних ресурсів рослин та використання як вихідного матеріалу в селекції культури. Мета дослідження: визначення особливостей прояву стійкості до комплексу шкідливих організмів і стресових умов середовища зразків світового генофонду та сучасних сортів сої, виділення джерел комплексної стійкості в поєднанні з цінними господарськими ознаками, формування на їх основі ознакових колекцій та впровадження у селекційні програми. Методи дослідження: загальнонаукові, польові, лабораторні, статистичні. Новизна: встановлення особливостей прояву стійкості зразків сої різного еколого-географічного походження та сучасних сортів до комплексу шкідливих організмів біотичної природи та абіотичних чинників у поєднанні з цінними господарськими ознаками і відрізняється від раніше відомих робіт використанням сукупності польових і лабораторних методів щодо визначення генотипів з поєднанням цінних ознак, створення на цій основі цінного вихідного матеріалу для селекції сої. Вперше в умовах східної частини Лісостепу України на штучному інфекційному фоні визначено особливості прояву стійкості зразків сої різного еколого-географічного походження до комплексу домінуючих видів збудників кореневих гнилей, на провокаційних фонах – до бактеріозу, вірусних хвороб, бобової (акацієвої) вогнівки. Виявлено зразки зі стабільно високим рівнем стійкості за роками – індивідуальна, групова, комплексна. Установлено реакцію зразків на дію стресових чинників середовища за контрольованих умов температури і вологості та визначено рівень стійкості до холоду і посухи, виявлено генотипи з поєднанням стійкості до хвороб, шкідників, посухи і холоду та високою продуктивністю. Установлено залежність основних елементів продуктивності від рівня стійкості генотипу до шкідливих організмів. Визначено ефективність експрес-методу оцінки зразків сої різного еколого-географічного походження та нових сортів на стійкість до фузаріозних кореневих гнилей в умовах лабораторії. Результати: виділено шість зразків сої з комплексною стійкістю до біо- та абіотичних чинників та її поєднанням з продуктивністю, які передано для реєстрації в НЦГРРУ. Виділено стійкий до фузаріозних кореневих гнилей, бактеріозу, вірусних хвороб, бобової (акацієвої) вогнівки, холоду та посухи матеріал, який використовується в лабораторії селекції сої Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН. Розроблено “Спосіб оцінки стійкості сої збудників фузаріозу”. Створено за участю здобувача один сорт сої, який передано на державне сортовипробування. Сформовано каталог вихідного матеріалу для селекції сої на стійкість до основних збудників хвороб і шкідників. Обґрунтовано спосіб оцінки селекційної цінності щодо поєднанням цінних господарських ознак за екологічною пластичністю. Ступінь впровадження: розроблений метод апробовано в лабораторії селекції сої ІР. Сфера впровадження: наукові установи НААН, НАН і Мінагрополітики України, навчальні заклади, агроформування АПК України.
