Дисертацію присвячено вивченню клініко-психопатологічних особливостей ШАР на етапах активної, стабілізуючої та профілактичної терапії та розробці заходів щодо оптимізації терапії даного контингенту хворих. В процессі виконання дослідження були обстежені 110 пацієнтів з шизоафективним розладом (F25 для МКБ-10), які знаходились на лікуванні в 1 психіатричному відділі ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України" за період з 2000 по 2018 роки (пацієнтів за період з 2000 по 2012 роки було досліджено ретроспективно). Респонденти були поділені на 2 групи: перша група – 60 пацієнтів з діагнозом ШАР, депресивний тип за (МКХ-10 F25.1); друга група - 50 пацієнтів з маніакальним (за МКХ-10 - F25.0) та змішаним типом ШАР (за МКХ-10 - F25.2). Встановлено, що в структурі психопатологічної симптоматики хворих серед клініко-типологічних варіантів при депресивному типі ШАР за частотою переважає тривожно-депресивний варіант (31,82% випадків), при маніакальному - весела манія (46,15% випадків). На момент маніфесту у хворих на депресивний тип ШАР серед різновидів маячних розладів найчастіше зустрічалось поліморфне маячення – в (65,00%), у 13,33% - мали місце окремі прояви синдрому Кандинського-Клерамбо; у хворих на маніакальний та змішаний типи - найчастішою була поліморфна маячна симптоматика – (64,00%). Виділено три основних типи перебігу ШАР: континуальний, спорадичний та циркулярний. Континуальний тип – найважчий тип перебігу і характеризується найвищою частотою загострень на рік - 3 та більше і більшою тривалістю загострення - 2,35±0,50 місяця та коротшою, ніж при інших типах, ремісією -2,5±0,95 місяця. Цей тип більш характерний для депресивного типу загострень ШАР (66,67%). Для маніакального типу загострень ШАР частішим виявився спорадичний тип перебігу - 65,38%. При змішаному типі ШАР із майже однаковою частотою зустрічалися циркулярний - 50,00% та континуальний типи перебігу - 45,83. Визначено, що тужливо-адинамічний варіант депресивного типу ШАР мав тільки континуальний тип перебігу; також за континуальним типом частіше перебігали дисфорична манія та тривожно-депресивний варіанті тип ШАР. Було виявлено наступні прогностичні критерії низької якості ремісії для всіх типів ШАР на момент маніфестації: поступовий початок розладу (ДК=12,36; МІ=0,32) та наявність проявів синдрому Кандинського – Клерамбо (ДК=11,46; МІ=0,32); тужливо-адинамічний варіант депресивного синдрому (ДК=11,94; МІ=0,12). Найбільш ефективними виявилися наступні схеми комбинованої психофармакотерапії: у випадку маніакального та змішаного типів при застосуванні схеми «антипсихотик + нормотимік» висока якість ремісії була виявлена в 16 обстежених (59,26%); при депресивному типі застосування схеми «антипсихотик + нормотимік + антидепресант» - висока якість ремісії спостерігалась в 16 (55,17%). Різні типи загострень ШАР мають різні напрямки редукції психотичних та афективних симптомів, та неоднакову залишкову психопатологічну симптоматику. Розуміння цього дозволяє призначати диференційовану терапію станів загострення та підтримуюче лікування в стадії ремісії. На підставі виявлених клініко-психопатологічних та психометрічних особливостей редукції симптомів ШАР був розроблен диференційований підход до проведення медикаментозної терапії в залежності від клініко-психопатологічного особливостей ШАР у динаміці.
