Об’єкт дослідження: є діяльність з учинення незаконного видобування вугілля та діяльність органів правопорядку з досудового розслідування даного різновиду злочинів. Мета: розробленні на базі положень загальної теорії криміналістики, результатів узагальнення та аналізу судово-слідчої практики основ методики розслідування незаконного видобування вугілля. Методи: загальні та спеціальні методи пізнання, зокрема: діалектичний, абстрагування, формально-логічний, системно-структурний, структурно-функціональний, порівняльний, статистичний, соціологічний тощо. Теоретичні і практичні результати, наукова новизна: комплексно досліджено криміналістичну характеристику незаконного видобування вугілля; виділено та розкрито зміст її найбільш значущих елементів: обстановки та предмету злочинного посягання; способів готування, вчинення та приховування злочину; слідів та наслідків злочинної діяльності; особи злочинця; особи потерпілого (факультативний елемент); класифіковано способи вчинення незаконного видобування вугілля: залежно від способу виймання гірничої маси із надр – відкрита (поверхнева) та підземна (шахтна) розробка пластів вугілля; за ступенем розробки пластів вугілля – поновлені розробки закритих або законсервованих шахт та раніше не розроблювальні родовища; за оснащеністю вчинення незаконного видобування вугілля – простий спосіб (ручна розробка) та складний спосіб (технічна розробка); виділено типові слідчі ситуації, що складаються на початковому етапі досудового розслідування цього різновиду злочинів, зокрема: 1) наявна інформація свідчить про ознаки вчинення незаконного видобування вугілля, особу (злочинця) затримано на місці події; 2) наявна інформація свідчить про ознаки вчинення незаконного видобування вугілля, особу (злочинця) не затримано, однак про нього є певна інформація; 3) наявна інформація свідчить про ознаки вчинення незаконного видобування вугілля, особу (злочинця) не встановлено та не затримано. Ґрунтуючись на даних ситуаціях, наведено їх різновиди, сформульовано відповідні напрями розслідування, слідчі версії та запропоновано алгоритми слідчих (розшукових) дій, організаційних заходів з їх розв’язання; удосконалено: теоретичні та практичні положення щодо діяльності слідчого з оцінки первинного матеріалу та прийняття рішення про початок досудового розслідування за ознаками незаконного видобування вугілля, зокрема: виокремлено типові приводи внесення відомостей до ЄРДР; сформульовано алгоритм дій оперативного чергового під час надходження до чергової частини відділу Національної поліції заяви (повідомлення) про незаконне видобування вугілля; запропоновано рекомендації щодо перевірки отриманої первинної інформації про кримінальне правопорушення, з метою забезпечення прийняття обґрунтованого рішення про початок досудового розслідування; положення щодо класифікації типових слідів та наслідків даного різновиду злочинів. Запропоновано виділяти сліди підготовки, вчинення та приховування злочинів з незаконного видобування вугілля (сліди людини; знарядь, виробничих механізмів та транспортних засобів; вугільної маси; сліди в документах), а також наслідки їх вчинення (основні (зменшення родовищ корисних копалин (вугілля) шляхом його видобування із порушенням нормативних вимог) та додаткові (загибель, захворювання людей, інші тяжкі наслідки чи небезпека їх настання); теоретичні засади і практичні рекомендації щодо організації та тактики проведення слідчого огляду, допиту осіб, які причетні до незаконного видобування вугілля та обшуку під час розслідування незаконного видобування вугілля). Практичне значення: одержані результати можуть бути використані у науково-дослідній сфері для подальшого вдосконалення методики розслідування незаконного видобування вугілля; у сфері правотворчості шляхом внесення проектів змін до законодавства, яке регулює діяльність з учинення незаконного видобування вугілля та діяльність органів правопорядку з досудового розслідування даного різновиду злочинів. Сфера використання: у навчально-методичній роботі при викладанні курсу «Криміналістика», підготовці підручників та навчальних посібників, а також при проведенні занять у системі підвищення кваліфікації працівників слідчих підрозділів Національної поліції.
