Дисертаційна робота присвячена вирішенню проблеми удосконалення морфологічних критеріїв прогнозу і диференціальної діагностики раку передміхурової залози (РПЗ) шляхом дослідження морфологічних особливостей, імуногістохімічних маркерів (ІГХ) маркерів і значення стромального компоненту у формуванні агресивного фенотипу пухлини. Основу клініко-морфологічних та молекулярно-біологічних досліджень дисертаційної роботи становили 112 випадків РПЗ, 25 випадків нодулярної гіперплазії передміхурової залози (НГПЗ) і 25 випадків простатичної інтраепітеліальної неоплазії (ПІН). Виявлено, що в структурі хірургічної патології ПЗ Харківського регіону за 2011-2015 рр. (7280 випадків) рак становить 19,6 % (886 випадків) та 58,1 % (1608/2766) від загальної кількості біопсій. В дисертаційній роботі на підставі дослідження строми та з урахуванням комплексу клініко-морфологічних факторів виділені морфологічні диференційно-діагностичні критерії РПЗ, НГПЗ та ПІН, а також критерії вірогідної агресивної поведінки, сприятливого прогнозу та ті, що не впливають на клінічний перебіг захворювання. Доповнені наукові дані щодо особливостей епітеліально-мезенхімальної трансформації (ЕМТ) РПЗ та її прогностичного значення. Показано, що РПЗ за сумою Глісона (СГ) 8 в найбільшій мірі мають появу експресії віментину ракових клітин (р < 0,01), а РПЗ із СГ 9-10 асоціюються із втратою експресії Е-кадгерину; також доведена залежність між експресією цих маркерів та приналежністю до груп ризику РПЗ. Виявлена спільність молекулярно-біологічних проявів ЕМТ і роль в її процесі TGF-B. Доведена залученість CD68+ клітин строми у процеси ЕМТ і реалізації агресивного фенотипу РПЗ. Критеріями сприятливого прогнозу РПЗ є: низький рівень простатичного специфічного антигену (ПСА) крові (до 10 нг/мл), низька проліферативна активність (Ki-67 до 1 %), відсутність десмоплазії. До критеріїв несприятливого прогнозу - рівень ПСА більший за 20 нг/мл, збільшення проліферативної активності (Ki-67 більше 1 %), ІГХ прояви ЕМТ, збільшення кількості мікросудин і зменшення їх площі, високий рівень інфільтрації макрофагами (CD68). Не мають вагомого прогностичного значення: вік пацієнтів, виражена десмоплазія, експресія цитокератину 8/18, TGF-B, ГМА-a, VEGF, ступінь вираженості імуноклітинної інфільтрації й абсолютне число CD3+, CD8+, CD4+, CD20+ клітин. Для диференціальної діагностики між доброякісною патологією ПЗ і РПЗ достовірним критерієм є дослідження маркеру р63 і високомолекулярного цитокератину HMW.
