Форостянко Д. В. Фіскальні органи як складова державного апарату: теоретико-правові аспекти

Об’єктом дослідження є правовідносини, що характеризують правовий статус та порядок функціонування фіскальних органів у межах державного апарату. Предметом дослідження є теоретико-правові аспекти, що характеризують фіскальні органи як складову державного апарату. У рамках проведеного дослідження одержано наступні результати, що мають наукову новизну і виносяться на захист: уперше: - визначено, що орган, який здійснює фіскальну функцію держави (фіскальний орган у широкому сенсі слова) – це структурно і функціонально відособлена ланка механізму держави, що створюється в установленому законом порядку уповноваженим суб’єктом для здійснення фіскальної функції держави і наділяється для цього відповідними владними повноваженнями; обґрунтовано, що такими можуть бути не тільки державні органи, але й органи влади автономій, а також органи місцевого самоврядування; удосконалено: - наукові уявлення про структуру правового статусу фіскальних органів; у ній виокремлено чотири блоки елементів: 1) цільовий; 2) структурно-організаційний; 3) компетенційний; 4) відповідальнісний; - доктринальні підходи до класифікації функцій фіскальних органів; обґрунтовано, що крім прерогативної (фіскальної) вони виконують такі функції: а) нормативно-регулюючу; б) контрольно-наглядову; в) юрисдикційну; г) правоохоронну; д) реєстраційно-дозвільну; е) інформаційно-консультаційну; є) представницьку; ж) облікову; набули подальшого розвитку: - доктринальне бачення новітніх тенденцій розвитку фіскальних органів; доведено, що з кінця ХХ ст. дедалі більшого поширення набуває консолідація податкової й митної служби в рамках єдиної служби (комітету) державних доходів (Бразилія, Велика Британія, Індія, Казахстан, Мексика, Південно-Африканська Республіка, Україна та ін.).