Романюк У. В. Патронат як форма влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

У дисертаційному дослідженні розроблено науково-теоретичну концепцію сучасного розуміння інституту патронату як форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Розроблено авторське визначення патронату над дітьми, визначено його місце серед інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, виділено основні види та функції патронату над дітьми, визначено поняття, зміст та істотні умови договору про патронат над дітьми, виявлено ряд проблем у правовому регулюванні інституту патронату над дітьми, а також шляхи їх вирішення за допомогою внесення відповідних змін у сімейне законодавство України. Патронат над дітьми визначено як договірну, платну, строкову форму влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснювану на професійній основі фахівцем-патронатним вихователем, як його особисте заняття з метою, виховання, реабілітації та здійснення догляду над дитиною. Автором обґрунтовано практичну необхідність наявності письмової згоди дитини на влаштування її у сім’ю патронатного вихователя, якщо вона здатна її висловити, як умови, що повинна бути обов’язково врахована при встановленні патронату над дитиною. У дослідженні виокремлено критерії відмежування патронату від інших форм влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування, а також критерії класифікації видів патронату над дітьми відповідно до законодавства України та інших країн. Ключові слова: патронат над дитиною; патронатний вихователь; дитина-сирота; договір про патронат над дитиною; орган опіки та піклування.