Олійник У. М. Право на свободу думки, совісті та релігії у філософсько-правовому вимірі

Дисертація є комплексним філософсько-правовим дослідженням права на свободу думки, совісті та релігії. Визначено основні напрямки дослідження, окреслено коло філософів, мислителів, теоретиків-правознавців, які зробили істотний внесок у його смислове наповнення. Дослідження ґрунтується на власній методології, котра складається із загально- та спеціально-наукових методів і прийомів дослідження. Сформовано цілісне визначення права на свободу думки, совісті та релігії через аналіз його складових частин. Проаналізовано основні проблеми в галузі філософського осмислення права на свободу думки, совісті та релігії, що склалися нині в літературі. Зроблено акцент на тому, що право на свободу думки, совісті та релігії необхідно, насамперед, розглядати в загальнолюдському контексті як найвищу соціальну цінність, яка перебуває в тісному зв’язку зі світоглядним буттям особи та дає змогу досягти згоди між групами людей з різним світоглядом. Здійснений аналіз рішень Європейського суду з прав людини дає змогу стверджувати, що держава несе відповідальність за дотримання свободи думки, совісті та релігії кожної особи, підтримуючи суспільний порядок на основі принципу лібералізму-комунітаризму. Ключові слова: право на свободу думки, совісті та релігії, парадигма, філософсько-правові погляди, постулати, індивідуальне право, Європейський суд з прав людини, філософія лібералізму, цінності, комунітарні, системоутворюючий характер.